Учора Конституційний Суд України (КС) оприлюднив рішення, яким позбавив Верховний Суд України повноважень касаційного розгляду рішень вищих спеціалізованих судів. КС вирішив, що визначення в Конституції Верховного Суду України як найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції означає, що конституційний статус Верховного Суду не передбачає наділення його законодавцем повноваженнями суду касаційної інстанції щодо рішень вищих спеціалізованих судів, які реалізують повноваження касаційної інстанції. Також суд вирішив, що визначення як однієї з основних засад судочинства «забезпечення... касаційного оскарження рішення суду» в положенні пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України означає лише одноразове касаційне оскарження та перегляд рішення суду; законом можуть бути передбачені й інші форми оскарження та перегляду рішень судів загальної юрисдикції. А визначення вищих судів як вищих судових органів спеціалізованих судів означає, що вищі суди здійснюють на підставах і в межах, встановлених законами про судочинство, повноваження суду касаційної інстанції стосовно рішень відповідних спеціалізованих судів.
Вирішуючи це питання, КС виходив з такого. У Законі України «Про судоустрій України», Кодексі адміністративного судочинства України, Господарському процесуальному кодексі України передбачено, що вищі спеціалізовані суди розглядають у касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції і є судами касаційної інстанції. Касаційна інстанція реалізує свої процесуальні права в межах касаційного провадження виключно для перевірки правильності юридичної оцінки обставин справи у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій. Як касаційна інстанція Верховний Суд України повторно після вищих судів перевіряє рішення судів, що не може бути виправдано з точки зору забезпечення права на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку. Крім того, наявність двох касаційних інстанцій для перевірки рішень спеціалізованих судів не відповідає засадам правової визначеності. З огляду на викладене, КС дійшов висновку, що правомірним може бути лише одноразове касаційне оскарження та перегляд рішень судів.
