У Луганську вирішують дилему: хто має оплачувати втрати води

Коли 86-літній пенсіонерці з Луганська Надії Максимівні принесли квитанції на сплату комунальних послуг, вона глянула на проставлені суми й ледь не втратила дар слова. З’ясувалося, що за спожиту воду за січень вона повинна заплатити 258,47 грн. Найперше жінка зателефонувала своїй приятельці, котра живе поверхом вище в такій само однокімнатній квартирі. Та навіть слухати не стала, відразу почала виливати своє обурення. Виявляється, ТОВ «Луганськвода» нарахувало їй ще більшу суму — понад 500 грн. Жінки почали міркувати. Відповідно до тарифів, прийнятих на сесії Луганського міськвиконкому, з 1 червня 2008 року вартість одного куба води за лічильником становить 6,66 грн. У квартирі без водомірів вартість за нормою на одну людину багатоквартирного будинку з централізованим міським водопостачанням більше 12 поверхів становить на місяць більш як 60 грн.

Оскільки Надія Максимівна є учасником війни, то має пільги на оплату комунальних послуг, отже, на місяць за спожиту воду платить 30 грн. Звідки взялася сума, що перевищує реальну майже в десять разів? Може, в «Луганськводі» помилилися? Розібратися в ситуації Надія Максимівна попросила свого зятя, оскільки сама вже не ходить на великі відстані, а в телефонній розмові не завжди розуміє суть сказаного.

Отримана інформація не тільки не втішила жінку похилого віку, а навпаки посилила її хвилювання й обурення. Як пояснили в міськводоканалі, наприкінці минулого року на вході до багатоповерхівки поставили загальний для всього будинку водомір. У тих квартирах, де стоять прилади обліку споживання води, оплата йде відповідно до показань лічильника, а там, де вони не поставлені, мешканці платять стільки, скільки нарахував міськводоканал. Адже треба оплачувати ту воду, що «зайшла» в будинок. «Виходить, що я повинна оплачувати втрати міськводоканалу? На таких, як я, пенсіонерів будуть списувати спожитий обсяг усього нашого будинку?» — дивувалася у своєму листі в редакцію «Голосу України» Надія Максимівна Воронцова й просила допомогти їй розібратися у цій ситуації.

У ТОВ «Луганськвода» стверджують, що цілком розуміють обурення жителів міста з цього приводу. Мовляв, будь-яка реорганізація вимагає жертв, і від цього нікуди не дітися. Під реорганізацією мається на увазі пріоритетна мета «Луганськводи», яку вона поставила перед собою цього року. Йдеться про масове встановлення водомірів на багатоквартирних будинках обласного центру. При цьому в компанії підкреслюють, що діють строго в рамках закону й «на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №947», яка зобов’язує «здійснювати установлення водомірів, що й виконується». В листопаді минулого року було встановлено 20 одиниць, у грудні — 30, у січні 2010-го — теж 30 приладів і до кінця року планується поставити водолічильники в усіх багатоквартирних будинках Луганська.

З приводу споживчих обурень у компанії вважають, що, як правило, своє обурення висловлюють ті мешканці, «які ще не встановили собі квартирних лічильників води і платять за нормами споживання, перемноженими на кількість прописаних у квартирі». В «Луганськводі» дотримуються думки, що «раніше відсутність водоміра у квартирі була вигідна тим, у кого у квартирі було прописано мало людей (скажімо, 1—2 особи), а насправді проживало 4—8 осіб. Тепер, після встановлення загальбудинкового водоміра, господарям таких квартир доведеться платити сповна». Наприклад, пояснили фахівці, якщо в якомусь будинку в 40 квартирах, де прописано 50 осіб, не встановили квартирних водомірів, то від показань загальнобудинкового лічильника віднімають показання квартирних водомірів, а потім залишок ділять на 50 мешканців тих квартир, що ще не «оводомірилися». Мета встановлення таких загальбудинкових приладів обліку, підкреслюють у компанії, — це, насамперед, економія питної води, запаси якої, за даними Організації Об’єднаних Націй, з року в рік неухильно скорочуються. 

Що стосується конкретно нашої читачки й тієї ситуації, у яку вона потрапила, то директор із збуту ТОВ «Луганськвода» В. Григоренко підтвердив інформацію: справді, в будинку №7 по вулиці 16 Лінія був установлений лічильник води. Однак вважає неправильним обвинувачувати водоканал у тому, «що він організовано веде якісний облік води, при якому виключаються випадки злодійства й нераціонального водоспоживання». За словами керівника компанії, багато абонентів, які не мають водомірів, здають свої квартири в оренду, де наймачі використовують воду у великій кількості, що перевищує норму на одну людину. Крім того, реєструються випадки використання води не за призначенням, плюс витік через зайвий тиск, витоки в підвалах та ін. І головне — більшість індивідуальних водомірів, які перебувають сьогодні в експлуатації, були встановлені 5—8 років тому й мають погрішності. Сукупність цих причин і призводить до того, що водоканал зазнає сьогодні збитків через те, що обсяг води подається великий, а оплата його не виправдовує. Пенсіонерці Надії Максимівні керівник радить якнайшвидше поставити індивідуальний лічильник води у своїй квартирі й надалі платити по ньому. Як виняток, він пообіцяв установити прилад позачергово.

Наприкінці 2008 року «Голос України» провів «Пряму лінію» читачів нашої газети з генеральним директором ТОВ «Луганськвода» Віктором МАСЛАКОМ. Це підприємство сьогодні є офіційним концесіонером обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода».

Ще тоді керівник звернув увагу, що обов’язок компанії, як постачальника, подавати воду тільки до будинку, зафіксувавши кількість свого продукту на загальному лічильнику. Споживання й облік води усередині об’єкта — це вже прерогатива його власника. Саме в цьому й існує проблема, яку і тоді, і сьогодні компанія намагається вирішити. Йдеться про укладання договору між органами місцевої влади, ЖЕКами та компанією, що обумовлює умови водопостачання і відповідальність сторін. Але ЖЕКи й органи самоврядування не йдуть на запропоновані умови, тому «Луганськвода» працює собі на збиток. Зокрема, бере на себе втрати води у квартирах. Нові власники «Луганськводи» з такими втратами миритися не хочуть, а ЖЕКи не беруть на себе відповідальність за розрахунки у водоспоживанні своїх мешканців. Виходить замкнене коло. А страждає споживач. До того ж, як зазвичай у нас буває, гривнею карають саме соціально незахищені верстви населення.

...Надія Максимівна вже встановила квартирний лічильник. Спочатку казала, що не платитиме нараховані за споживання води в січні 258 грн. А потім подумала-подумала, перерахувала свій запас на всякий непередбачений випадок — і заплатила. Каже: «Спокійно спатиму тепер». Ось на таких сумлінних і розраховують.

Луганськ.