Голова Верховної Ради Володимир Литвин виступає за наповнення реальним змістом реформ, запроваджених в освітній сфері.
«Особисто я багато в чому не погоджуюся з тими новаціями, які останнім часом були накинуті на освіту, але, разом з тим, вважаю, що повернення назад може призвести до ще більшої дестабілізації», — наголосив глава парламенту під час інтерв’ю телеканалу «Рада».
За його словами, згадані реформи мали більш формальний характер, і зараз потрібно «форму наповнити практичним якісним змістом», зокрема, в частині фінансування. Керівник парламенту звернув увагу на необхідність розв’язання ключової проблеми якості викладання і матеріальної бази освітніх закладів. «У цьому не має бути ніякої політики, — наголосив він. — Політика тут має бути одна: забезпечити всебічну підготовку фахівців і розвиток особистості, індивідуальний підхід як у системі загальноосвітньої, так і вищої школи».
Голова Верховної Ради також заявив про необхідність реалізації виваженої державної мовної політики. Для цього, сказав він, нам необхідний «відповідний орган, який опікувався б цим питанням».
В. Литвин також закликав припинити дискусії з приводу надання російській мові статусу другої державної. «За нинішніх умов, якщо гіпотетично припустити, що другою державною мовою буде російська, в нас фактично залишиться одна державна мова — російська. Українська мова не витримає конкуренції в науковій, інформаційній, комунікативній сферах», — пояснив він.
На переконання В. Литвина, в Україні й так історично склалася двомовність, і це не потрібно додатково закріплювати на законодавчому рівні. Достатньо виконувати чинні закони, зауважив він. І при цьому наголосив на важливості створення рівних умов для функціонування в Україні всіх мов. Глава парламенту підкреслив, що надати російській мові статусу державної можна, лише змінивши Конституцію через референдум. Це «зафіксує ще одну лінію розколу України, а допустити цього категорично не можна», — наголосив В. Литвин.
Водночас глава парламенту висловився за розробку і введення в дію законів, які реально сприятимуть викоріненню корупції, а не призведуть до репресій простих людей. Вступ у дію ухвалених парламентом антикорупційних законів, за словами В. Литвина, гальмує «насамперед їх якість». «На превеликий жаль, при підготовці цих законів використовувалися західні зразки без урахування того, що в нас немає верховенства права і правоохоронних органів, які стояли б на сторожі не політичних, партійних інтересів, а виключно закону», — пояснив він.
Голова Верховної Ради позитивно оцінив завершення першого етапу формування виконавчої влади та виступив за створення дієвої опозиції. Відповідаючи на запитання стосовно відсутності єдності в лавах опозиціонерів, керівник парламенту сказав, що він не вбачає нічого поганого в боротьбі за право називатися «власне опозицією». Головне, щоб у процесі цього змагання країна отримала позитив у вигляді обґрунтованих проектів законів і постанов, які будуть підтримуватися сесійною залою і виконуватися, сказав він.
Керівник парламенту вважає за необхідне повернутися до практики проведення «години запитань» до уряду в п’ятницю кожного пленарного тижня. За його словами, представники опозиції мають визначати, кому саме з урядовців вони хочуть поставити запитання. Такий підхід, вважає В. Литвин, справді може принести користь країні.
Інформація прес-служби Верховної Ради і прес-секретаря глави парламенту.
