Минулого тижня країна отримала нові коаліцію та уряд

Як розвиватимуться події в парламенті, коли чекати на новий бюджет, чи ефективно працюватиме нова урядова команда і чи об’єднається опозиція? Про це ми запитали у відомих політологів.

Володимир Фесенко (директор центру прикладних досліджень «Пента»):

— Парламент найближчим часом працюватиме в унісон з урядом, їхня робота протягом трьох місяців буде конструктивна. А далі ситуація може змінитися, почнеться лобіювання інтересів. Якщо прем’єр Микола Азаров не втримає соціально-економічну стабільність в країні та не врахує інтереси деяких груп, тоді будуть конфлікти — з бізнесових питань, а пізніше і з кадрових. Це призведе до напруги у Верховній Раді та уряді. Але поки що немає підстав очікувати різких змін.

Звісно, ключові рішення і завдання для уряду формуватимуться на Банковій. Але коаліційний Кабінет Міністрів — це, швидше, коаліція не депутатських фракцій, а різних груп інтересів у середині Партії регіонів і навколо неї.

На моє переконання, формування уряду відбувалося не за принципом професіоналізму. А дехто з урядовців взагалі невідомий. Наприклад, міністри охорони здоров’я і культури. А призначення Валерія Хорошковського Головою СБУ, Анатолія Могильова — міністром внутрішніх справ — це певна подяка за активну роботу на виборах. Але є і сильні фігури, з великим досвідом керівництва відповідними галузями.

Позитивно оцінюю призначення Сергія Тігіпка віце-прем’єром. Якщо коаліцію названо «Стабільність і реформи», то хтось має уособлювати реформи. Не виключаю і впливу на рішення Сергія Тігіпка головних гравців великого бізнесу. Бо їм треба мати представника, який їх розуміє і може хоча б частково впливати на урядову політику.

Сподіваюся, в країні не буде політичної ворожнечі між Президентом та Прем’єр-міністром. І це вже позитив. Микола Азаров не та фігура, яка конфліктуватиме з Віктором Януковичем.

Гадаю, бюджет буде вже у квітні. Він має бути збалансованим і реалістичним.

Ігор Жданов (президент аналітичного центру «Відкрита політика»):

— Коаліція й уряд працюватимуть у статусі політико-правової невизначеності. Партія регіонів не змогла, за невеликим винятком, розширити свою політичну підтримку. Тому і не бачимо знакових фігур в уряді, не залишилися в ньому професіонали з попереднього Кабміну. Це досить негативно сприйматиметься суспільством і окремими політиками.

Сергій Тігіпко розміняв свою рейтингову електоральну підтримку, здобуту на президентських виборах, на посаду віце-прем’єра. Йому буде дуже складно проводити реформи, оскільки він не є першою особою в уряді і не має фракції в парламенті. Крім того, існуючі домовленості завтра можуть не виконувати, і тоді з’являться конфлікти в Кабінеті Міністрів.

А з призначенням Костянтина Грищенка міністром закордонних справ активізується робота саме в російському напрямі. Ще одним цікавим моментом є призначення Василя Цушка міністром економіки. Адже ця людина ніколи не займалася економікою в масштабах країни.

Нині діятимуть декілька опозиційних сил, у цьому нічого страшного немає. Ми побачимо серйозне змагання за лідерство. Зрозуміло, що в Юлії Тимошенко більше можливостей стати не лише формальним, а дійсно ефективним лідером опозиції.

У «НУ—НС» — ще складніша ситуація. В них немає рейтингового електорального лідера, який зміг би очолювати опозиційне угрупування. Тому нині ведуться переговори з колишнім Президентом Віктором Ющенком.

Юрій Якименко (директор політико-правової програми Українського центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова) :

— Уряд Миколи Азарова — технічний. Він буде змушений проводити непопулярні реформи. Насамперед — переговори з МВФ щодо підвищення тарифів і цін на газ для населення. Комуністи можуть це не підтримати і почати свою гру, яка підриватиме основи дієздатності коаліції.

Новообраний уряд — більше однопартійний. Під час його формування намагалися задовольнити інтереси всіх існуючих груп у ПР та всіх, хто зробив внесок у виборчу кампанію Віктора Януковича. Далі цей процес піде на центральні органи виконавчої влади нижчого рівня, а потім на місцеві адміністрації.

Про ефективність Кабінету Міністрів говоритимемо, коли отримаємо програму дій. А ось коаліція не матиме конституційної більшості. Тому перспектива дострокових парламентських виборів залишається відкритою. Президент підписав Закон про зміни до Регламенту, і це змушує уважніше ставитись до його подальших дій щодо дотримання правового поля і норм Конституції. Це — рух у бік контрольованої і керованої демократії. І аж ніяк не європейської.