Подія сталася ще в 20-х числах липня. Зранку зателефонували батькам і повідомили, що їхнього сина під час бойових дій поранено, він у Дніпропетровському госпіталі і на лікування терміново потрібна велика сума грошей. Все, що було на рахунках, негайно переслали на номер банківської картки, який назвали по телефону. А ввечері батько таки додзвонився до сина і дізнався, що той живий та здоровий і продовжує воювати на Донбасі. Похід до міліції нічого не дав — 46 тисяч гривень було знято з різних банкоматів в Ізюмі Харківської області.
Правоохоронці з’ясували, що гроші в Ізюмі знімала дівиця, котра ретельно прикривала обличчя сумочкою. Однак, напевне, погано прикривала, бо її швидко вирахували. Зловмисниця (за принципом і я не я, і хата не моя) відразу вказала на колишнього співмешканця своєї матері, який з 1999 року відбуває покарання в одній із луганських колоній. Мовляв, і картка його, і телефонував нещасним батькам теж він. І справді, правоохоронці зрештою встановили, що дзвінок до Бердянська був таки з луганської колонії (!?).
До сказаного додамо, що грошей, зрозуміло, ніхто не повернув, але вже порушено кримінальну справу. Стаття, яку інкримінують злочинцю, додасть до його терміну вісім років ув’язнення.
Запоріжжя.
