Напередодні свого професійного свята керівники Держкомзему влаштували одразу кілька зустрічей із журналістами. На них, за посередництва пишучої та знімаючої братії, вони намагалися повідати громадськості про тонкощі земельної справи. Також розповідали про кадри, котрі, як відомо, вирішують усе, та проблеми, що переслідують представників цієї важливої для людей професії. Одна з них — у відомстві ззовні дедалі більше відчувають тиск. Бо, вважає голова Держкомзему Олег Кулініч, «стали заручниками того, що за ці роки розпорошено інтелектуальний і кадровий потенціал галузі. Фактично сьогодні нашій великій землевпорядній сім’ї намагаються нав’язати або продиктувати умови, напрямки, формат діяльності ті структури, які переважно формують тіньовий обіг у земельній сфері».
Поскаржився Олег Кулініч і на невелику заробітну плату службовців, котрим належить опікуватися гектарами. Вона «не зіставна з тим вкладом, який ті вносять у систему збереження земельних ресурсів для держави... це якраз люди, які заради справи часто жертвують своїм часом, здоров’ям, позбавляють уваги свої сім’ї». Хоча на місцях їм часто доводиться реалізовувати складні завдання. Вони «тягарем лягли безпосередньо на плечі землевпорядників, виконавців, геодезистів у кожному районі, місті, області. Це ті люди, які безпосередньо не ліпили, не прошивали технічну документацію задля галочки для звітності, а виходили в поля при мінусових температурах і йшли назустріч людям. Інколи вдалося відродити довіру людей. І це за умов, коли одні тебе сприймають, можливо, як елемент якоїсь корупційної державної моделі, а інші — все-таки як людину, котра прийшла виконати свою державну соціальну функцію, щоб реалізувати те конституційне право громадян, про яке всі так розказують, яким усі так «опікуються».
До честі Держкомзему, під час зустрічей із журналістами часто говорилося про речі аж ніяк не святкові й для відомства малоприємні. Приміром — про намагання викорінити корупцію в системі.
— В Україні нездоровий ажіотаж у сфері земельних відносин, — вважає заступник голови Держкомзему Сергій Бєльчик. — І він супроводжувався спекулятивними цінами на землю, в тому числі, спекулятивними операціями із земельними ресурсами. Про це необхідно говорити відверто й об’єктивно. Тому в минулі роки він вплинув і на питання нашої кадрової політики. Але наша система, на мою думку, в цілому витримала це навантаження. Однак у засобах масової інформації, як прикро, періодично висвітлюються факти, що стосуються тих чи інших негараздів з точки зору етики поведінки, дотримання антикорупційного законодавства з боку наших працівників. І територіальних органів Держкомзему, і працівників наших підприємств. Хоча, згідно зі статистикою, частіше до відповідальності притягуються не працівники територіальних органів Держкомзему, а органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавчої влади, які уповноважені на прийняття тих чи інших рішень у сфері земельних відносин. А наші працівники фактично є виконавцями цих рішень. Потрібно чітко розуміти це й розмежовувати повноваження наших органів у сфері регулювання земельних відносин».
Хоча Сергій Бєльчик погоджується з тим, що чиновницькі зловживання також є однією з причин частих кадрових змін.
— Не тільки в нас, а й в інших органах влади, — каже він, — спостерігалася певна плинність кадрів. Хтось ішов за власним бажанням, деяких  ми просили піти через імовірне допущення корупційних діянь тощо. Звісно, дехто з працівників висловлюють незадоволення, зокрема, на шпальтах засобів масової інформації. Особисто аналізував діяльність одного з таких персонажів (керівника підрозділу на місцях), то, дійсно, там були нездорові речі. А роблячи їх, він автоматично дає приклад своїм підлеглим. Тоді про які вимоги можна говорити до того чи іншого підрозділу, якщо керівник мало того, що не справляється зі своїми функціональними обов’язками, а по суті здійснює протиправну діяльність. Такі ситуації ми намагаємось упередити.
Утім, є вагоміші причини недостатньої укомплектованості земельними кадрами. Останнім часом штат Держкомзему вдалося наростити. Проте кадровий голод все одно відчувається. Адже, за словами Сергія Бєльчика, підрозділи вдалося укомплектувати лише на 71 відсоток. «Ви знаєте, — пояснює він, — норми чинного законодавства, які передбачають процедури конкурсу, стажування тощо, які відтерміновують призначення працівників. Варто відверто говорити й стосовно фінансування. З цим питанням також однозначно пов’язане укомплектування штатів».
Незважаючи на недостатню кількість спеціалістів, працювати в земельній сфері не кожному під силу. Адже, щоб бути фахівцем у цій справі, треба мати достатній рівень знань. Під час зустрічей із журналістами на підтвердження наводилися такі цифри: з повною вищою освітою у системі 67 відсотків працівників, з базовою вищою — 10, з неповною вищою — 17, повною загальною — 6 відсотків.
А заступник голови Держкомзему Віктор Петрук наголосив: з метою посилення вимог до кандидатів на зайняття посад, особливо керівної ланки районних, міських відділів, обласних управлінь, у відомстві торік затверджено кваліфікаційні вимоги про призначення на посаду. А оскільки до сфери управління Держкомзему входять державні підприємства, затверджено й Порядок конкурсного відбору кандидатів на заміщення вакантних посад керівників цих державних підприємств.
На снимках заступник голови Держкомзему Сергій Бєльчик під час зустрічі з журналістами показує, що науково-технічних розробок у сфері земельних відносин за бюджетні кошти в попередні роки виконувалося немало, але ефект від них мізерний; у Верховній Раді голові Держкомзему Олегу Кулінічу (на знімку — праворуч) є про що поговорити з народними депутатами.