Життя після.., або Чи спроможний Кабмін реалізувати програму їх переможця

Якщо Конституційний Суд підтвердить легітимність уряду, то він одержить можливість стабільно працювати. Такі реалії сьогодення. Тим часом експерти вважають, що новий уряд передовсім має здійснити міжнародний аудит стану країни. Не для того, аби достеменно довідатися про «Юлину» спадщину, а визначити, що саме потрібно робити.

Утім, пріоритети — як на долоні. На порядку денному — негайна розробка бюджету на нинішній рік. Він має базуватися на реалістичних макроекономічних засадах. Зокрема, які саме кошти повинні надійти в бюджет, що дасть змогу прогнозувати реальне зростання економіки. Тож не обійтися без фіскальної реформи, яка забезпечить макроекономічну стабільність і стале відродження економічного зростання. А поки що в державному кошторисі маємо дірку — 60 млрд. грн.

Про наведення порядку у фінансовій сфері годі говорити. Передовсім тому, що державна кишеня порожня. З другого боку, кредитори смикають за поли: маємо 117 млрд. дол. зовнішнього боргу! Ситуація схожа на ту, що склалася у Греції. Тамтешній уряд, нахапавши боргів і не маючи їх чим повернути, урізав пенсії та зарплати. Але в них не так кепсько, як у нас. Бо господарюють за іншою системою, у стійкому юридичному полі для роботи економіки, по-друге, є членами ЄС, тож виходитимуть із ситуації разом.

Проте експерти заспокоюють: зовнішнього дефолту в нас не буде. А от внутрішній — загроза реальна: нова влада пообіцяла високі пенсії, зарплати, інші соціальні виплати. Де на це гроші — невідомо. Попередній уряд за заслугу має те, що у країні відсутня заборгованість з виплат пенсій і зарплат, але вони досі платилися з позичених грошей. А на це має спрямовуватися 55% бюджетних коштів! Щоправда, глава Кабміну Микола Азаров пообіцяв, що для цього використовуватиме «гроші багатих людей». Яких саме, коли саме, і в який спосіб — Прем’єр не повідомив. Шлях як не новий, так і малоймовірний: багатії у цілому світі вже навчилися діяти, якщо їхньому добру загрожує небезпека. Ну а наші — не таємниця — особливо винахідливі...

Тим часом платити потрібно не лише пенсіонерам. Також за енергоносії. А де брати на це кошти, якщо врахувати, що уряд стягував податки на два місяці наперед, а падіння промисловості становить 20%? Проте навіть за такої ситуації є швидкий вихід. Приміром, якщо пошукати ринок для продукції, яка вже випускається. Поки що він найімовірніший у північних сусідів. І шапка з нашого прем’єра не спаде, якщо він сяде за стіл зі своїм московським колегою: хочете без проблем одержувати гроші за енергоносії — дайте швидку дорогу українській продукції. Принаймні Азаров має виявити винахідливість. І чи не годі зважати на галас ура-патріотів щодо «москалів, які...»? Час знаходити компроміси, бо гроші завжди біжать попереду виробництва...

Є й інші пріоритети. І хоч поле діяльності в Кабміну обмежене через великі економічні проблеми та фінансові труднощі, але уряд, який пообіцяв зміни, приречений їх здійснити. Якщо не хоче бути зметений новими політичними конкурентами, які поки що хоч і не наступають на п’яти, але вони вже є. З другого боку, питання з питань — чи спроможний цей уряд здійснювати реформи? Опоненти переконані, що ні. Але заради справедливості слід сказати, що майже всі призначені посадовці мають досвід господарської роботи, також в уряді чи в парламентських комітетах.

Чи діятимуть вони в державницькому контексті — побачимо. Крім того, відносини Кабміну і парламентської більшості не обіцяють бути безхмарними. По-друге, чимало урядовців — особистості далеко не однозначні і в суспільному сприйнятті, і в стосунках внутрі- і міжпартійних. Чи зуміють вони подолати такі проблеми — буде видно невдовзі. Противагою тут могла б стати сильна опозиція, яка б діяла не мітинговими оцінками, а конструктивно. Але, на жаль, такої у нас за роки незалежності не народилося. Принаймні поки що.

І насамкінець: правляча коаліція взялася «навести лад у державі». Дамо їй цей шанс? Адже жити так, як досі, далі не можна...