Центр незалежних споживчих експертиз «Тест» вивчив якість яблучного пюре для малят. У порівняльному тестуванні взяли участь сім марок дитячого харчування: вітчизняні «Чудо-Чадо», «Карапуз» і «Румяные щечки», а також імпортовані з Росії «Тема» та «Агуша», «Кроха» з Білорусі та «Semper» зі Швеції. Два зразки — суто яблучне пюре («Semper» і «Кроха»), в один було додано персик («Агуша»), інші містили абрикос.
Дитяче харчування має відповідати найсуворішим вимогам — бути безпечним, без будь-яких синтетичних барвників, ароматизаторів, консервантів. А крім того, такі консерви повинні максимально зберегти всі поживні речовини і вітаміни, що містяться в сировині. Не кажучи вже про те, що пюре має бути смачним.
Спочатку експерти традиційно оцінили маркування й упаковку. Щоб відкрити баночку «Румяных щечек», знадобилися сильні руки і спеціальна відкривачка, яка не завжди під рукою. Баночки з кришкою, яка відкручується, більш зручні у використанні. Порадувала наявність написів  «Не використовувати продукт, якщо немає хлопка під час відкривання кришки», а також зазначення чітких термінів його зберігання у відкритому вигляді. Щоправда, така важлива інформація найчастіше написана надто дрібним шрифтом. За це було знижено оцінку з маркування пюре «Агуша» і «Semper».
Потім пюре перевірили в лабораторії за 12 показниками. Більшість із них допомогли встановити його яблучне походження. Як з’ясувалося, всі зразки  виготовлено із справжніх перетертих яблук. Щоб у цьому впевнитися, визначили вміст цукрів (глюкози, фруктози, сахарози), сорбіту та органічних кислот (лимонної і яблучної).
Перевірили продукт і на безпеку — на наявність консервантів і гідроксиметилфурфуролу. Цей канцероген утворюється у продуктах за надмірної теплової обробки. Уміст гідроксиметилфурфуролу нашими стандартами не регламентується. Вище передбаченої міжнародної норми в 20 мг/л гідроксиметилфурфурол містили два зразки — «Кроха» (25,0 мг/л) і «Тема» (21,05 мг/л). Найменше цієї речовини було в пюре «Чудо-Чадо» — 7,5 мг/л.
Потім у пюре почали шукати сорбінову і бензойну кислоти — два консерванти, які найчастіше використовують у харчовій промисловості. Порадувало, що жодного не виявили.
Наш держстандарт — ДСТУ 4084-2001 — регламентує уміст сухих речовин і кислотність пюре. За цими параметрами зауважень до тестованих продуктів не було.
А от із наявністю крохмалю ситуація не така однозначна. Фахівці Держспоживстандарту періодично вилучають із полиць магазинів дитяче харчування тільки тому, що в ньому знаходять заявлений на упаковці крохмаль.
З одного боку, його застосування прямо заборонено Законом України «Про дитяче харчування», а з другої — є продукти, які просто неможливо виготовити без крохмалю! Приміром, каші або печиво. Щоправда, у нашому випадку експерти центру «Тест» були не на боці виробника: присмачувати яблучне пюре крохмалем немає жодної потреби. Тому всім, хто додав його до суміші, оцінки знизили.
Спробувати пюре «на смак і колір» довірили не дітям, а дорослим. У пюре «Румяные щечки» був присутній злегка кислий і прогірклий присмак, в «Агуше» і «Semper» відчувався крохмаль. Крім того, у пюре «Румяные щечки» не вдалося розсмакувати обіцяний абрикос, в «Агуше» — відчути заявлений на етикетці персик...
Як повідомляє сайт. test. org. ua, за результатами тестування визначено двох відмінників: «Чудо-Чадо» і «Карапуз». Приємно, що обидва переможці — наші, вітчизняні, до того ж не найдорожчі в тесті зразки. Загальна оцінка «задовільно» у пюре «Агуша», «Румяные щечки» і «Semper». Ці три продукти мали істотні зауваження з органолептики. Оцінку «погано» одержали пюре «Кроха» і «Тема» — за перевищення норм із вмісту гідроксиметилфурфуролу.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА (з архіву «Голосу України»).