За рішенням Пленуму Новоукраїнської районної ради організації ветеранів України від 26 лютого 2010 року до Вас за допомогою у вирішенні життєдайних проблем 973-х одиноко проживаючих, нужденних громадян, ветеранів та інвалідів — підопічних територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Новоукраїнського району, звертається президія Новоукраїнської районної ради організації ветеранів України Кіровоградської області.
Суть у тому, що ухвалена 29.12.2009 року Постанова Кабінету Міністрів України № 1417 «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування» не поліпшує, а значно погіршує соціальний захист 50% наших пенсіонерів, ветеранів війни та праці, інвалідів, яким надаються соціально-побутові та інші види послуг на безплатній основі або з оплатою їх (тими громадянами, що мають працездатних дітей, але які з різних причин не можуть про них турбуватися) у розмірі 5% від розміру пенсії.
Ця Постанова надає право на безоплатній основі обслуговувати виключно одиноких громадян похилого віку, інвалідів, які втратили здатність до самообслуговування, і тих членів сімей, чий середньомісячний сукупний дохід за останні шість місяців, що передують місяцю звернення, нижчий, ніж встановлений законом прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. У 2009 році цей рівень вимірюється сумою 573 грн. Це просто жах!
А як будуть виживати ті громадяни, які просто не зможуть оплачувати послуги соціальних робітників, адже орієнтовано вони повинні будуть сплатити близько 328 грн. на місяць, що становитиме 50% від розміру їх пенсії. Майже 1000 старих, немічних пенсіонерів, інвалідів, ветеранів будуть «викинуті» на узбіччя зі своїми проблемами. І це в рік 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Чому ж у Росії не була прийнята така ганебна постанова? Невже можна так просто застосувати соціальні європейські стандарти до населення України, яке не має гідних статків, заробітної плати, пенсії!
Розглянемо це реформування на прикладі Новоукраїнського територіального центру Кіровоградської області. Територіальним центром Новоукраїнського району станом на 1 лютого 2010 року обслуговується 1837 осіб. Це — одинокі, самотньо проживаючі, нужденні громадяни похилого віку та інваліди. Із них: 434 особи, що становить 23,6 відсотка від кількості обслуговуваних, є одинокими громадянами. Саме ця кількість громадян плюс п’ятсот нужденних підопічних відділення організації грошової та натуральної допомоги (за умови, що середньомісячний сукупний дохід становитиме не одну, як у Положенні, а дві норми прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) буде обслуговуватися у 2010 році терцентром безкоштовно. Вважаємо за доцільне збільшити показник для визначення малозабезпеченості удвічі. Бо відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 25 квітня № 420 «Про затвердження Порядку використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для надання одноразової матеріальної допомоги інвалідам та непрацюючим малозабезпеченим особам» (дію цієї постанови продовжено на 2009 рік), малозабезпеченим громадянам надається допомога із державного бюджету, якщо їх пенсія у місяці, що передує зверненню, не перевищує двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Іншим нашим підопічним та виявленим громадянам, а їх 973 чол., доведеться отримувати послуги на платній основі. Якщо взяти до уваги, що в районі проживає 13426 пенсіонерів, то це становить 6,7 відсотка від загальної кількості пенсіонерів району, що свідчить про диференційований підхід до відбору їх для обслуговування установою. Основними критеріями включення їх до списків на обслуговування є, насамперед, неспроможність дітей працездатного віку доглядати своїх батьків. Із різних причин:
— багатодітність та стан здоров’я членів сімей сина чи доньки підопічного установи;
— скрутне матеріальне становища сина чи доньки;
— безробіття;
— алкоголізм, наркоманія;
— перебування дітей у місцях позбавлення волі тощо.
Якщо цій категорії населення буде відмовлено у безкоштовному наданні соціально-побутових послуг, то вони будуть змушені відмовитися від них через нестачу коштів на їх оплату, адже їх пенсія в сільськогосподарському районі становить 630—700 грн. І вони просто будуть неспроможні їх оплатити. Це призведе до значного погіршення їх умов проживання, життєвого та соціального забезпечення. Окремі з них самі не виживуть. А оскільки кількість обслуговуваних різко зменшиться, то передбачається значне скорочення штатів установи, що, у свою чергу, поповнить вивільненими працівниками армію безробітних і збільшить число тих сімей, хто звернеться за соціальною допомогою держави.
Аналізуючи ситуацію в Новоукраїнському районі в період введення у березні 2007 року плати за обслуговування самотньо проживаючих громадян, які мають дітей (5% від розміру пенсії), слід відзначити, що 32% підопічних в той час відмовилися від обслуговування, бо не могли навіть оплатити 30—40 грн. на місяць за своє обслуговування соціальними працівниками.
Саме з цієї причини комісією району 2009 року було звільнено повністю або частково (на 50 відсотків) від оплати 53 особи (інвалідів 1 групи з/з, онкохворих, нужденних громадян району, які перебували в складній життєвій ситуації, була віддана данина вдячності і фронтовикам Великої Вітчизняної війни). Беручи до уваги дотаційність бюджету району, місцеві органи виконавчої влади не зможуть приймати рішення щодо звільнення або зменшення рівня оплати за соціальне обслуговування вдома громадян, які мають рідних, оскільки зазначене потягне нині (відповідно до нового Положення) за собою виділення додаткових коштів на утримання територіального центру, які відсутні в районному бюджеті.
Логічний розрахунок оплати послуг відділенням соціальної допомоги вдома відповідно до нового Положення щонайменше становитиме: розмір заробітної плати (з нарахуваннями на неї) одного соціального робітника на місяць = 1687 грн. поділити на норму обслуговуваних у сільській місцевості = 6 чол., дорівнюватиме 280 грн. на місяць. Якщо враховувати періодичну потребу оплачувати підопічними установи послуги спеціалістів інших відділень територіального центру, а саме: перукаря, швачки, взуттьовика, машиніста з прання, підсобного робітника, електрика, то ця сума сягне 328 грн. на місяць. Проаналізуйте: їм на прожиття залишається 630 грн. — 328 грн. = 302 грн. І це тоді, коли прожитковий мінімум у державі становить 573 грн. Спроба перейти на таку організацію соціального обслуговування вже викликає в районі соціальну напругу, масове невдоволення, адже воно веде до погіршення матеріального стану найнужденніших громадян. Цього допустити не можна!
Слід зазначити, що ця Постанова особливо відчутно ударяє по жителях сільської місцевості. Адже в новому Положенні про територіальний центр Міністерством праці та соціальної політики не передбачено поправочного коефіцієнта (зниження) платних послуг для громадян села. Тому такі послуги сільчанам обходитимуться удвічі дорожче, ніж жителям міст, бо у вартісну оцінку послуги закладена норма обслуговування (в селі — 6 осіб, у місті — 10 осіб). Фактично підопічні сіл будуть значною мірою оплачувати час, витрачений на перехід, під’їзд до їх домоволодінь. З таким підходом до вирішення цієї гострої проблеми миритися не можна. Ми не допустимо знущання над поколінням, яке завоювало нам усе: мир, життя, право на працю і якому навіть пенсію начисляють не в обсязі заробленого. Зважаючи на рівень життя громадян України, Міністерству праці слід обдумати поетапне введення оплати за соціальні послуги, починаючи з 25%, що становитиме для району 328 : 4 = 82 грн. : 2 (поправочний коефіцієнт для сільської місцевості) = 41 грн.
Просимо підтримати вимоги Пленуму і скасувати дію цієї Постанови, яка суперечить статті 22 Конституції України, адже вона допускає звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян. Не слід руйнувати систему соціального захисту, яка вибудовувалася стільки років. В Україні немає ще такого рівня життя, щоб її виконувати без загрози життю тих, кого вона стосується.
Просимо: не дайте загинути нашому старшому поколінню, адже вони заслужили на гідну старість. Не дайте їм пропасти у занесених снігом оселях від голоду та холоду. Дайте їм можливість бути доглянутими. Надіємося, що в 65-ту річницю Великої Перемоги новообраний Президент України почує наш голос.
Василь КРУЦЕНКО, голова Новоукраїнської районної ради організації ветеранів України.