У кабінеті голови Тернопільської обласної ради Олексія Кайди висить карта розвіданих покладів корисних копалин. За його словами, вони є унікальними, хоч ще не всі розробляються. Наразі в області видобувають пісок, глину, камінь, вапняки, піщано-гравійну суміш, торф, мінеральні води...

— Щоб рухатися далі, — каже Олексій Петрович, — треба знати, чим володіємо сьогодні. Коли проаналізували інформацію про те, як використовуються надра, то жахнулися: кожне третє підприємство працює без відповідного дозволу, бюджети і місцеві громади не отримують від їх діяльності ані копійки. Мінерально-ресурсний потенціал області використовується безсистемно і неефективно, тому це питання ми винесли на сесію обласної ради.

Лише товариство «Варваринське», яке видобуває пісок, завдало збитків більш як на 600 тисяч гривень. Стосовно його керівника З. Куліковського прокуратура порушила кримінальну справу, його засуджено. У Чортківському районі без дозволів на користування надрами видобували глину приватні підприємства «Серет», «Бропа», «Керамік», товариство з обмеженою відповідальністю «Степ-М». Причому надра розкрадають не лише подалі від людських очей. У місті Зборові піщаний кар’єр без будь-яких дозвільних документів працював мало не під боком місцевої влади, але на це ніхто не зважав, поки не втрутилася прокуратура.

Стало правилом, коли комунальні підприємства самовільно використовують підземні води. Жоден із заводів молочної та цукрової промисловості не має дозволу на водокористування. А низка приватних фірм умудряється без будь-яких ліцензій розливати підземні води для продажу. Не рідкість, коли землю, де є родовища, переуступають. Так вчинили керівники державного підприємства «Шумський торфозавод», котрі, зловживаючи службовим становищем, уклали договір про надання підприємству «Смигаторф» земельної ділянки площею понад 30 гектарів. Мало хто зважає на природоохоронне законодавство. Відведені ділянки не визначають у натурі, а якщо так, то часто прихоплюють і навколишні землі.

Гроші пливуть мимо скарбниць

Окрема мова — про податки. Ті, хто працює нелегально, взагалі їх уникають. А ті, хто має ліцензії, намагаються звести їх до мінімуму. Середній розмір податків і зборів до місцевих бюджетів у розрахунку на одне підприємство державної та колективної форм власності за дев’ять місяців минулого року становив 189,2 тисячі гривень, приватної — 24,5 тисячі, фізичні особи, які працюють на цьому ринку, сплачують єдиний фіксований податок, що не перевищує 600 гривень. Один з найбільших цегельних заводів області, що у Вишнівці Збаразького району, сплатив до бюджету селища аж 22,2 тисячі гривень. Сміхотворні суми податків і зборів й інших приватних підприємств. Висиповецький цегельний завод, що у Зборівському районі, сплатив до місцевого бюджету 2,4 тисячі гривень, «Віта-ВГ» (Заліщицький район) — 2,3 тисячі гривень, «Керамік» (Чортківський район) — 8,4 тисячі, а товариство «Три кити ЛТД» (м. Тернопіль), користуючись без дозвільних документів родовищем суглинків на території Зборівського району, не внесло до місцевого бюджету жодної гривні.

Про обсяги тіньового обігу піску, каменю, щебеню, цегли можна судити з «точки», що поблизу об’їзної дороги у Тернополі. Нині там вантажівок порівняно небагато, а тільки потеплішає — їх буде десятки. Машина піску — мінімум 600 гривень. Постояти годинку — і можна зрозуміти, скільки грошей пливе мимо державної та місцевих скарбниць. Хіба це таємниця для контролюючих органів? Тим не менше, нелегальний ринок котрий рік процвітає.

Приклад показує «Скала»

Більшість надрокористувачів поводяться, мов пришельці. Рилися-рилися в землі, а після них хоч трава не рости. Плани рекультивації порушених і відпрацьованих земель на період до 2010 року виконані в області лише на 31,3 відсотка. Родючий шар грунту рідко коли знімають, він іде у відвали. Чимало відпрацьованих кар’єрів перетворили на сміттєзвалища. Задля справедливості слід сказати, що такий варварський підхід до надр та землі пояснюється не так злим умислом, як відсутністю у тих, хто взявся за видобуток, відповідних знань, культури виробництва. На жаль, на більшості підприємств, які видобувають на Тернопільщині корисні копалини, немає спеціалістів гірничої та маркшейдерської служб, відповідальні працівники не обізнані з чинними нормативними документами у гірничодобувній галузі, не дбають про безпеку праці. В області відсутня структура, яка б забезпечувала управління у сфері регулювання гірничих відносин та використання надр.

Не кажучи про те, що підприємство є справним платником податків, воно сплачує мільйони гривень до бюджету сільської ради, на території якої розташований кар’єр, допомогло в газифікації сіл, їх благоустрої, облаштуванні соціальних об’єктів, веде велику доброчинну роботу в районі. Шлях до сердець місцевих мешканців товариство завоювало чесною позицією: що обіцяли, те робили. У двох професійних училищах «Скала» відкрила групи з підготовки фахівців, які працюватимуть з матеріалами «Knauf», повністю оснастивши їх обладнанням, матеріалами, комп’ютерною технікою. Той, хто дбає про майбутнє, не працюватиме за принципом «урвав і пішов».

З громадами ніхто не радиться

А ось у селі Носові Бережанського району громада зайняла непримиренну позицію стосовно майбутнього інвестора — спільного українсько-фінського товариства «Нордкалк-Україна». Причина — бізнесмени домовились про проведення геологорозвідувальних робіт через голови людей. Відповідні дозволи сільська і районна ради видали, не порадившись з мешканцями села. Про плани інвесторів видобувати вапняк вони дізналися від... геологів, які вели розвідувальні роботи. Не дивно, що люди збунтувалися. Їх зрозуміти можна. Гора, з якої збираються видобувати вапняк, на їхню думку, захищає село від стихій. Окрім того, там росте чимало лікарських рослин. А ще вони бояться, що впаде рівень води у криницях, а в будинках від вибухів у кар’єрі можуть з’явитися тріщини. Можливо, картина не така страшна, як вони собі її намалювали, але інвестори навіть не спромоглися зустрітися з громадою, розповісти про свої наміри, а також про соціальний пакет для мешканців села, якщо, звісно, він у них є.

У Гориглядах Монастириського району своя проблема. З русла Дністра ділки видобувають піщано-гравійну суміш і гальку, що загрожує підтопленню. І таких прикладів, коли інтереси людей нехтують, чимало.

На сесії обласної ради вирішено при наданні погоджень на використання надр обов’язково враховувати розвиток інфраструктури територій, на яких здійснюватиметься їхній видобуток. До 1 грудня цього року в області проведуть інвентаризацію родовищ та проявів корисних копалин, планують створити структуру, яка б здійснювала управління у сфері регулювання гірничих відносин та використання надр.

Водночас депутати усвідомлюють, що лише місцевими зусиллями цю проблему з місця не зрушити, тому звернулися до Верховної Ради і Кабінету Міністрів з проханням прискорити прийняття нової редакції Кодексу України про надра.

Тернопільська область.

Пряма мова

Олексій Кайда, голова Тернопільської обласної ради: «При укладанні угод на видобуток корисних копалин мають бути прописані преференції для громад. Нас звинувачують у тому, що це незаконно. Отже, треба вносити зміни до законодавства».