Сесія Житомирської міськради звернулася до уряду із проханням виділити кошти на ремонт греблі на річці Тетерів. Вона була споруджена в 1962-1965 роках. У листопаді 1997 року, згідно з висновками Науково-дослідного інституту будівельних конструкцій Держбуду України, греблю було визнано аварійною і віднесено до об’єктів ІІ групи ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Загрози такі: на території Житомира можуть бути затоплені, зруйновані або пошкоджені мости, газопроводи, водогони, а також до 180 житлових будинків, де мешкає понад 1100 чоловік, на тривалий час порушиться життєдіяльність населення міста.

На замовлення ВАТ «Льонотекс» (колишнього льонокомбінату), в оперативному підпорядкуванні якого перебувала гребля як об’єкт державної власності, у 1998 році фахівці ВАТ «Укрводпроект» розробили робочий проект ремонту. Його комплексну державну експертизу здійснило спеціалізоване відділення центральної служби «Украгроінвестекспертиза», оцінивши кошторисну вартість будівельних робіт у цінах 1997 року в більш як півтора мільйона гривень. Враховуючи, що водопідйомна гребля на той час була об’єктом державної власності, питання про джерела фінансування ремонтних робіт було порушене перед Президентом України під час його перебування на Житомирщині в 1998 році. За дорученням глави держави Кабінет Міністрів України постановою від 25 жовтня 1999 передбачив виділення півтора мільйона гривень із державного бюджету. Насправді протягом 2001-2003 років на виконання ремонтних робіт надійшло тільки 800 тисяч гривень, що не дозволило завершити весь комплекс ремонтних робіт.

До 2008 року гребля перебувала в державній власності і знаходилася в оперативному підпорядкуванні ВАТ «Льонотекс». Зважаючи на фінансово-економічне становище підприємства (вже десять років триває процедура банкрутства), рішенням міськради греблю передали в комунальну власність міста — на баланс комунальному підприємству з експлуатації штучних споруд. Окремі роботи, в міру можливості, фінансуються з міського бюджету. Зокрема, здійснено реконструкцію донного водовипуску, кожні п’ять років проводиться чергове підводне обстеження, утримується штат працівників, що здійснюють цілодобове чергування на об’єкті та нагляд за його станом. Міська рада та облдержадміністрація неодноразово зверталися до Кабінету Міністрів України, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій щодо продовження фінансування ремонтних робіт. Двічі це питання розглядалось на засіданнях Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, але рішення так і не було прийнято. За результатами уточнення кошторисної документації з урахуванням інфляції та подорожчання матеріалів для завершення ремонтних робіт потрібно 10 мільйонів 883 тисячі гривень. Для міського бюджету це надто велика сума.

Інтерес до цієї теми то згасає, то підігрівається, коли людей знову лякають можливими наслідками. Як от тепер: напір води і льоду дуже великий, якщо виникнуть великі затори, доведеться підривати кригу, бо в греблі тріщини, може не витримати... Варіантів подальших дій тільки два. Перший — виділити гроші. Другий — хтось бере на себе відповідальність, що «не все так страшно»...

Залишається тільки процитувати одного з колишніх міністрів з питань надзвичайних ситуацій, який, стоячи біля цієї греблі, констатував: чим більше часу мине, тим більше потрібно буде затратити на ремонт.

На знімку: такий вигляд улітку має гребля на Тетереві між двома скелястими берегами.

Фото автора.