Книжка, з якої вирвані не лише сторінки, а й цілі розділи

Так сказав про нашу історію на відкритті виставки «Зламані долі: комуністичний терор в Україні 1920—1950-х років» у Тернопільській картинній галереї відомий краєзнавець Єфрем Гасай (на знімку). Він допоміг відновити не одну «вирвану» сторінку, більш як півстоліття займаючись пошуковою діяльністю. Допомагав поєднатися рідним, яких розлучили війни, розшукував могили загиблих, знаходив батьків дитбудинківцям. Інший напрям його пошуків — долі репресованих, зокрема, вихідців з Тернопільщини, які в 1930-х роках опинилися в Радянській Україні. Виросли їхні діти, онуки, які часто й не здогадуються, де їхній батько чи дід. Ці ниточки, загублені в круговерті десятиліть, з’єднує Єфрем Олександрович. «Не кожен поїде на Соловки, на місце загибелі рідної людини, — каже він, — але родичі мають знати правду, щоб у день пам’яті запалити свічку».

Директор держархіву Тернопільської області Богдан Хаварівський показує матеріали майбутньої книжки письменника, політика, адвоката, першого українського судді на Тернопільщині Франца Коковського. Його стратили 1939 року лише за те, що був членом товариств «Рідна мова», «Лемківщина», «Сокіл». Повісті Коковського підготовлені до друку, треба знайти видавця і кошти. Це лише одна доля з 40 тисяч репресованих тернополян, справи яких СБУ передала архіву. «Коли заходжу в кімнату, де вони зберігаються, — каже Богдан Хаварівський, — ніби вчуваються голоси людей, які просять, щоб про них не забули».

— Українську націю знищували цілеспрямовано, — вважає голова обласної ради Олексій Кайда. — Недарма цілились у саме серце: віру, духовність, традиції. Винищували інтелігенцію, священиків, селянство.

Дмитро Бучко, доктор філологічних наук, згадує, як батьки, коли в селі з’являвся «воронок», просили дітей молитися, щоб він не зупинився біля їхнього двору. Про лихоліття терору, яке позначилось на їхніх долях, могли розповісти чимало репресованих, котрі прийшли на відкриття виставки. «Зламані долі» побудовані на матеріалах, розсекречених СБУ. Автори виставки — галузевий державний архів СБУ, Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000», Київська організація товариства «Меморіал» імені Василя Стуса, УСБУ в Тернопільській області, держархів Тернопільської області.