На хвилі популярності лідерів до місцевих рад можуть потрапити маловідомі депутати

«Ми п’ять років життя втратили, — вважає донеччанин Олег Ночвін. — Коли Янукович був прем’єром, усе було, і валовий продукт зростав. А зараз моя мама отримує 650 гривень пенсії. Як можна жити, якщо лише за газ треба платити 500 гривень? Донька — мати-одиначка, їй платять на місяць 160 гривень на дитину. Хіба це гроші? Нам п’ять років обіцяли, що завтра все буде добре. Але завтра встаю — ще гірше, ніж учора».

Від нової влади у шахтарській столиці очікують певних преференцій для регіону. Парадоксально, але більшість сподівань, які покладають на Віктора Януковича, не входять до компетенцій Президента — приміром, виділення грошей на донецьке метро, відновлення спеціальних економічних зон чи реформа житлово-комунальної галузі. Але рядові виборці далекі від тонкощів розподілу владних повноважень. Тоді як місцеві керівники та бізнесмени недвозначно натякають: новий керівник держави повинен розпочати з непопулярних заходів. Тобто обмежити соціальні виплати, знявши податковий тягар з економіки.

«Передусім очікую, що всі речі будуть названі своїми іменами, — заявив голова обласної ради Анатолій Близнюк. — Потрібно провести аудит і з’ясувати наш реальний економічний статус. Потім — переговори із реструктуризації зовнішніх боргів, підйом бізнесу, економіки. А вже внаслідок цього — підвищення соціальних стандартів. Чекаю від нової влади мільйона непопулярних, але необхідних заходів». Керівник області не приховує: виконання передвиборчих обіцянок про підвищення соціальних стандартів станеться не одразу. Крім того, на місцях заговорили про необхідність переглянути тарифи на житлово-комунальні послуги. Не виключено, що це відбудеться найближчим часом: місцеві ради поспішатимуть зробити підвищення до виборів, дата яких не визначена.

В обласному відділенні Партії регіонів не приховують свого задоволення підсумками президентських виборів. І готуються до виборів до місцевих рад. «Безумовно, Партія регіонів візьме на себе ті само зобов’язання, які взяв Президент, тому що ми розуміємо: без підтримки на місцевому рівні, у наших місцевих радах, у депутатському корпусі неможливо буде реалізувати програму Президента України, — вважає керівник обласного виборчого штабу Віктора Януковича Олександр Касянюк. — Буде зроблено аналіз роботи місцевих партійних організацій за тими зобов’язаннями, які були прийняті ними ще в 2006 році. Ми подивимося, що зроблено, а якщо не зроблено, то чому це не вдалося. Після цього перед нашими депутатами та місцевими організаціями будуть поставлені вже нові завдання».

Очікується, що «регіонали» на виборах до місцевих органів влади та, можливо, на дочасних парламентських виборах використовуватимуть випробувану технологію укладення «соціальних контрактів», коли кандидати в депутати від цієї партії обіцяли виборцям конкретного населеного пункту виконати конкретні накази. Адже більшість мешканців області не сприймають вибори за партійними списками до місцевих рад та до парламенту і воліли б мати власного, закріпленого за округом, кандидата. «Регіонали» намагаються виправдати ці очікування.

Членами Партії регіонів у Донецькій області є майже 300 тисяч осіб. Для порівняння: блок Юлії Тимошенко «задекларував» 15 тисяч членів. Політологи кажуть, що партійний монополізм в області буде порушено не скоро. І справа не в «зазомбованості» виборців чи відсутності у них достовірної інформації. Парадокс: потоки негативної інформації про кандидата від «регіоналів» не справили враження на його прихильників. «Знаю, що Януковичу закидають невисокий освітній рівень, мовляв, Чехова поетом назвав. Але ж ми не міністра культури обираємо, а Президента, який займатиметься економікою. А це Янукович зможе краще за будь-кого», — пояснила позицію одна із прихильниць новообраного голови держави.

Поки що говорити про активну діяльність штабів БЮТ, «Нашої України», а також Сергія Тігіпка чи Арсенія Яценюка не доводиться. Щоправда, в окремих містах осередки не згорнули роботу та переключилися на місцеві проблеми. Приміром, «Фронт змін» у Маріуполі після виборів давав техніку, аби розчистити дороги на околицях міста. Очевидно, у такий спосіб активісти організації прагнуть завоювати шлях до серця виборця, незважаючи на «міжсезоння». Щодо штабів Сергія Тігіпка, то складається враження, що вони вичікують вказівок «згори» та узгоджують свої дії із... місцевими «регіоналами».

Сьогодні у місцевих радах Донеччини переважну більшість місць мають члени Партії регіонів. Окрім того, присутні фракції Комуністичної, Соціалістичної партій та блоку Наталії Вітренко. Для останнього успіх на місцевих виборах, схоже, був несподіванкою: в деяких радах навіть не вистачило депутатів на ту кількість місць, яку виграли прогресивні соціалісти. Але на наступних виборах повторити свій результат їм буде складно — так само, як і соціалістам, які залишилися без підтримки з боку керівництва Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча. Зате можуть потрапити до місцевих рад представники Сергія Тігіпка, який за підсумками президентських виборів посів на Донеччині друге місце. За словами директора соціологічної компанії «ДІАЦ» Кирила Чабанова, для виборців Тігіпко уособлює, по-перше, людину, яка знається на економіці, по-друге, — політика з російськомовного регіону. Дехто з опитаних навіть відзначав, що цей кандидат манерою триматися нагадує... російського прем’єра Володимира Путіна, який має високий позитивний рейтинг у донецьких виборців. Може статися, що депутати від партії Тігіпка потраплять до місцевих рад на хвилі популярності свого лідера, а не завдяки відомим професійним якостям чи громадянській позиції. Такий собі ефект блоку Вітренко, але вже за версією 2010 року.

На думку аналітиків, невисокий відсоток голосів, які беруть на Донеччині інші політичні сили, пояснюється в тому числі й відсутністю системної роботи з виборцями. Небагато партій мають розгалужену структуру в містах та районах області. Крім «регіоналів», такою структурою можуть похвалитися хіба що комуністи. Після президентських виборів осередки Компартії продовжують діяти — на відміну від більшості інших політичних організацій, які взяли тайм-аут. Щодо «Нашої України» та Блоку Юлії Тимошенко, то часта зміна кадрів у штабах навряд чи сприяє ефективній роботі та авторитету організацій. Показово, що в окремих округах Донеччини відсоток виборців, які проголосували за кандидата Юлію Тимошенко, виявився вищим за середньообласний у півтора—два рази. Йдеться насамперед про центр Донецька, Краматорськ та Маріуполь. І саме в названих містах кандидати від БЮТ мають шанси здобути по кілька мандатів депутатів місцевих рад. У цих округах розташовувалися регіональні штаби кандидата та, очевидно, були зосереджені основні сили. Що зайвий раз доводить: виборець відгукується на систематичну роботу, а не на періодичні акції.