«Шлях до себе» — так філософськи об’ємно й водночас гранично просто назвала свою персональну ювілейну виставку живопису відома миколаївська майстриня, член Національної спілки художників і спілки дизайнерів України Інна Мяло. Але в простоті цій глибинній — генетичний код поколінь.Інна, як і будь-який талановитий художник, пізнає себе через власну творчість, і процес цей триває все її життя. І чверть століття тому, будучи студенткою факультету прикладного мистецтва московського Текстильного інституту, і сьогодні, коли вже молодша дочка нарівні з мамою малює власні картини.
Ти ростеш, поки вдосконалюєшся, переконана Інна Олегівна. Художниця ніколи й нічого не копіює і не робить на замовлення: її рукою завжди водить настрій. Її картини обговорюють. Особливо запам’ятовується цикл полотен «Розмова з Ангелом-охоронцем», серія пленерних робіт із кримського узбережжя, Кінбурнської коси... Завмерлі в тривожному чеканні дощу кінбурнські вікові маслини на картинах Інни напрочуд співзвучні з настроєм неба, а вабливе море, здається, шумить, як живе... У всьому цьому енергія дії, настрою, емоцій. Все це змушує зупинитися, подумати.
У миколаївському Художньому музеї імені Верещагіна, де виставлено роботи митця, частину експозиції займають картини талановитих дітей з ізостудії при миколаївській Спілці художників, яку веде Інна Мяло. Вона дуже пишається своїми дітьми: «Їхньою рукою водить Боже одкровення».
Це далеко не перша виставка Інни Олегівни. Роботи цієї талановитої, гарної й чарівної жінки прикрашають чимало музеїв і виставкових залів.
Ми часто розлітаємося світом із наполеонівськими планами — осягнути неосяжне, підкорити нескорене, відшукати незнайдене...
Хтось намагається за обрієм відшукати особисте щастя. А хтось талановитим польотом кисті, одним мазком може подарувати відчуття польоту й щастя тисячам людей. Тут, на землі, в рідному місті...
Миколаїв.
На знімку: Інна Мяло та її робота.
Фото автора.
