Сьогодні парламент має розглянути в першому читанні проект змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на запобігання та протидію корупції. Нагадаємо, торік у червні Верховна Рада ухвалила низку документів, спрямованих на боротьбу із цим явищем. Закони мали вступити в силу на початку цього року. Однак через юридичні недоліки їх дію відтермінували до квітня. Як зробити так, аби боротьба з хабарництвом в нашій країні перейшла із паперових пропозицій у практичну площину? Відповіді шукали під час «круглого столу», організованого Комітетом із питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією.
Як поінформував на початку зібрання голова комітету Ігор Калєтнік, до підготовки антикорупційного пакета протягом двох місяців долучилося чимало народних обранців. Дехто пропонував свої поправки до чинних законів, інші вносили альтернативні документи. Усього назбиралося більше десятка законопроектів, покликаних дати бій ганебному явищу. Під час «круглого столу» звучали загрозливі цифри. Приміром, народний депутат Валерій Коновалюк поінформував, що Україна пасе задніх у боротьбі з хабарництвом, посідаючи вже 146-те місце серед країн світу за рівнем корупції. Звісно, за таких обставин далі відтерміновувати дію закону, що може зарадити ситуації, — не найкращий шлях. Аби на початку квітня країна отримала законодавчу базу, на основі якої можна було б говорити про те, що ми боремося із корупцією, у комітеті ретельно опрацювали усі пропозиції, висловлені парламентаріями. На основі цього розроблено законопроект № 6130, який, власне, й пропонується розглянути. Ним знімаються основні питання, які унеможливлювали дію антикорупційного пакету, деякі норми пом’якшуються, а коло осіб, які підпадають під дію закону суттєво звужується.
Однак лунали на засіданні й застереження, що запропонований документ в основному стосується хабарництва серед вчителів та медиків. Водночас, наголошували народні обранці, — представники цих професій не найбільш злісні корупціонери в нашій країні. Насамперед боротися з цим явищем слід у державних структурах, а надто — з поміж високопосадовців. Йшлося про підготовку норм, які попереджали б корупційні рецидиви, бо часто впійманий на хабарі чиновник залишається у своєму кріслі й навіть не побоюється і надалі вимагати незаконної віддяки за свою працю. А голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Олександра Кужель запропонувала законодавцям ввести норму, яка б передбачала, аби державні посадовці декларували не тільки свої прибутки, а й витрати, як це робиться у всьому світі. Адже саме різниця в цих сумах дає підстави робити висновки, що той, чи інший чиновник — корупціонер.
