Нещодавно Подільська агенція регіонального розвитку організувала поїздку десяти представників громади Хмельницької області в Чехію та Австрію з метою ознайомлення із передовими заходами з енергозбереження у невеликих населених пунктах цих країн. 
Заняття українських стажерів проходили в чеському селищі Гостєтін у тренінговому центрі «Вероніка». У селі — 200 жителів, всього — 80 дворів. Проте селянам вдалося втілити в життя неймовірні задуми. Населений пункт обігрівається завдяки централізованій сільській котельні, що працює на дерев’яних трісках. На додачу встановлено ще й сонячні батареї. На даху місцевої фабрики з переробки яблук та інших плодів, що має відому в країні торговельну марку, — теж батареї. Це дає змогу виробляти власну електроенергію та продавати її.
Найголовніше — ці проекти зініціювала маленька громада селища. Люди разом обмірковували, як забезпечити своє селище найефективнішими та найдешевшими енергоресурсами. Відтак, гостєтінці не тільки пишаються своєю активністю і згуртованістю, а й мають бажання передати досвід іншим. Для того й спорудили тренінговий центр. Вони закликають українців не очікувати, коли про них подбає уряд чи президент. А самим вивчати, оцінювати і використовувати можливості місцевості, в якій вони мешкають. І не вірять, що в українських селах немає ресурсів. Адже у нас повно й трісок, й соломи, та й сонця доволі.
— У тренінговому центрі, — розповідає учасник поїздки мешканець селища Гриців Шепетівського району Хмельницької області Михайло Ганаба, — ми остаточно зрозуміли, що розвиток громади в Україні неодмінно має бути поєднаний зі стратегією енергозбереження чи то в житлі, чи на виробництві, а також із використанням місцевих ресурсів для енергозбереження. Невже б не хотіли подоляни мати такі будинки, як той же центр «Вероніка», що збудований за принципом «пасивного будинку». Тобто використано сонячну енергію для опалення та підігріву води, природні засоби утеплення спеціальною штукатуркою з пресованою соломою, половою, встановлено енергоефективні вікна, наповнені спеціальним газом. Добре продумано навіть систему освітлення, для чого в підлозі є вікна, які «просвічуються» аж до першого поверху сонячними променями. Окрім того, для технічних потреб тут використовують винятково дощову воду. Тож хочеться розбудити творчу думку у своїх земляків. І не тільки в моєму рідному Грицеві. Нині я керую проектом «Корпус волонтерів для сільських громад», який реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAІD). У проекті зайнято десятки представників громад та ініціативних людей, волонтерів з багатьох куточків нашої держави. З нами співпрацюють також представники влади. Тому маємо можливість донести набутий досвід українцям.
На знімку: подолян запросили повчитися.
Фото з архіву Михайла ГАНАБИ.