Право вкладника одержати гроші «на першу вимогу» є міною, що загрожує основам банківської системи. Таке порівняння пролунало з вуст віце-президента «Українського кредитно-банківського союзу» Бориса Тимонькіна на прес-конференції з нагоди 16-ї річниці асоціації.
За останні п’ять років мораторій на дострокове зняття депозитів запроваджували двічі. Тепер пропонують ввести загальну заборону на законодавчому рівні. Законопроект про внесення подібних змін до Цивільного кодексу вже існує — його автором є голова Держфінпослуг Віктор Суслов. «Вони були двічі розглянуті на урядовому комітеті й уже погоджені з Мінекономіки та Мінфіном, — повідомив Борис Тимонькін. — Але Мін’юст проти — вважає, що таке нововведення порушує права людини».
На думку банкіра, чинне законодавство в цьому випадку захищає права найвпливовіших вкладників, а не пересічних клієнтів. Останнім забрати свої депозити за нинішніх умов не так просто. Якщо здіймається паніка, і люди масово біжать до банку за «своїми кровними», виникає втрата ліквідності в окремих фінустановах, і в підсумку вся система «ламається», як картковий будиночок. «За моїми підрахунками, 2—3 відсотки тих, хто добігає до банку першим, а це, самі розумієте, люди добре поінформовані, багаті й впливові, паралізують його роботу, — каже Борис Тимонькін. — Ще 2—3 тижні — й грошей немає, банк зупинився, припинив здійснювати платежі».
— За роки свого існування УКБС ініціювала рішення багатьох питань стосовно захисту прав і законних інтересів кредитно-фінансових установ, їхніх акціонерів, клієнтів і вкладників, — каже гендиректор асоціації Галина Оліфер. — Тільки за два останні роки підготувала й внесла в профільні комітети Верховної Ради зауваження та пропозиції до 112 законопроектів, сприяла розробці й реалізації заходів із мінімізації впливу світової фінансової кризи на банківську систему. Зокрема, завдяки УКБС вкладники банків одержали можливість купувати валюту для погашення заборгованості за кредитами на спеціальних аукціонах. Але головне, що нам удалося не допустити масового відпливу коштів із банківської системи.
Чергове болюче питання — виконання нових вимог НБУ щодо посилення охоронних заходів у касових вузлах банків. За підрахунками УКБС, системі це обійдеться у два мільярди. Такі непомірні видатки банкіри вважають невиправданими й неадекватними ситуації. «Думаю, постачальники сертифікованої техніки вже підрахували свої доходи, — каже Борис Тимонькін, натякаючи на корупційну складову проблеми. — Я розумію, що відділення з великими касовими вузлами, там, де є сховища, де реально лежать десятки мільйонів гривень, потрібно нормально охороняти». Але навіщо міняти двері в цих самих сховищах, якщо за всю історію нашої банківської системи їх нікому не вдалося зламати? Вимогу НБУ відгородити касира від відвідувачів бронесклом банкір теж не вважає панацеєю: «В Італії, приміром, типова система, коли касир взагалі відкритий для відвідувачів. Але він не торкається грошей руками». Поруч, у сейфі, стоїть своєрідний банкомат. Касир через комп’ютер вводить номер рахунка клієнта, суму, і банкомат видає її просто в руки власникові. Або ж гроші клієнт знімає із пластикової карти. Спеціально для потенційних грабіжників у сейф-банкомат закладають певну суму — скажімо, 500 євро, до яких касир має прямий доступ. Це все, на що можуть розраховувати випадкові грабіжники.
УКБС пропонує відстрочити виконання вимог НБУ стосовно переоснащення касових вузлів і провести нараду за участю всіх зацікавлених відомств. Як відомо, Нацбанк у своєму листі вимагав уже до 1 березня цього року подати щоквартальні графіки посилення охоронних заходів.