Учора під стінами Київської міської державної адміністрації знову відбувся мітинг. Цього разу відстояти свою правду прийшли діти — учні столичних спортивних шкіл. Озброївшись плакатами, хокейними ключками та рапірами, наш олімпійський резерв вимагав від чиновників єдиного — не забирати в нього спорт. Підтримати свою малечу прийшли і тренери з батьками. «Ці чиновники і носа не висовують, сидять по кабінетах і навіть до вікон не підходять, — жаліється жінка своїй сусідці. — Треба було стрільців запросити з гвинтівками. Може, хоч тоді б на нас звернути увагу».
Зимові і літні види спорту об’єднала спільна проблема: покинуті напризволяще владою, без гідного фінансування їм доводиться виживати хто як може.
— Останні два роки наша школа не отримує фінансування на навчально-тренувальну роботу, — каже директор
СДЮШОР з фігурного катання «Сюїта» Ольга Петрова. — Діти з малозабезпечених сімей покинули заняття спортом. Решта батьків була змушена перевести дітей у так званий режим груп навчальної підготовки. Адже їхні кошти також не безмежні. І зараз гарні спортсмени займаються лише тричі на тиждень.
Зараз у Ольги Володимирівни 367 учнів. За роки недофінансування їхня кількість зменшилась на десять відсотків. «Іноді так прикро дивитися, що через нестачу коштів спорт полишають талановиті діти. Ті, хто б реально міг відстоювати честь країни», — розповідає пані Петрова. І не дивно, адже ростити молодого спортсмена далеко не кожній сім’ї по кишені. «Зараз батьки платять за оренду льоду. Обходиться їм це мінімум у тисячу гривень щомісяця. Участь у змаганні в Україні коштує 700—800 гривень, поїхати в Європу — 800—900 доларів».
А от футбольна команда «Переможець» взагалі може залишитися без місця для тренування.
— Десь два роки тому ми дізналися, що наш стадіон викупили, — каже Олександр Сергійович, старший тренер ДЮСШ «Переможець». — Тоді нам обіцяли побудувати щось натомість. Але минув час, і нас просто викидають на вулицю, а це півтори тисячі учнів. Куди вони підуть після закриття стадіону «Хімволокно»?
Занепокоєні проблемами спортивних шкіл і батьки молодих атлетів.
— У нас при школі є секція з легкої атлетики. Мій син туди ходить із задоволенням, бере участь у змаганнях, здобуває медалі. Йому це подобається, а я знаю, що він ділом зайнятий. Та зараз їхній гурток залишають без фінансування. Ганьба українському спорту. У нас дитині легше піти у магазин і купити пляшку пива, аніж сходити, приміром, у тренажерний зал.
У свою чергу заступник столичного голови Віталій Журавський заявив, що КМДА погасить заборгованість, яка виникла за утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Буцімто вже виділено 1 млн. 24 тис. гривень.
Між тим, учора за увагу київських чиновників змагалося одразу кілька мітингів. Окрім юних спортсменів, вирішити свою проблему вимагали і представники Житнього та Володимирського ринків (на знімку). Та чи почули їх — досі невідомо.
