Високий рівень споживчих цін на тлі обвалу реальних доходів тестуватиме й надалі купівельну спроможність громадян. Інфляційні процеси в березні формуватимуться під тиском наслідків дисбалансу попиту та пропозиції на ринках пального й цукру та невідповідності вартості послуг їхній собівартості в комунальному секторі. Фініш першого кварталу виявиться спокійнішим за його старт через низьку динаміку доходів населення і девальваційних очікувань, за умови збереження відносної політичної стабільності.
Бензин (високооктановий) — середня вартість літра А-95 зросте на 10 копійок, літра дизпального — на 12—15 копійок.
Я виходжу з того, що в березні вирішальний вплив на динаміку роздрібних цін на нафтопродукти справлятиме посівна кампанія, тоді як обмінний курс гривні уникне девальваційного тиску. Так само я прогнозую, що європейські світлі нафтопродукти зберігатимуть тенденцію до здешевшання, що стане додатковим чинником стабілізації цін на внутрішньому ринку. При цьому я не виключаю, що деякі оператори скористаються політичною невизначеністю для одержання спекулятивної маржі від продажу нафтопродуктів.
Борошно — подорожчання кілограма борошна вищого ґатунку в середньому на 4—5 гривень.
Прогнозовану стабільність цін на борошно забезпечить добротна пропозиція зерна, яка значно перекриває внутрішню потребу, закінчення періоду пікового споживання і здорожчання товарів продовольчої групи, а також ставлення до борошна як об’єкта державного цінового регулювання.
Хліб — подорожчання в середньому на 2 відсотки.
Я виходжу з того, що електроенергія і дорогі кредити змусять пекарів виходити за рамки обумовленої рентабельності. Але це позначатиметься на роздрібних цінах здебільшого в сільській місцевості — подалі від контролерського ока й не справлятиме жодного впливу на загальну динаміку цін на хліб та хлібобулочні вироби.
М’ясо: подорожчання кілограма свинини в середньому на 5 відсотків, яловичини — на 5 відсотків, курятини — подешевшання у межах 3 відсотків.
Я гадаю, що ми побачимо помірковане підвищення цін з ініціативи переробних підприємств, які тривалий час зазнавали збитків через брак споживчого попиту й надходження більш дешевого імпорту. Опосередковано на це вказує зростання обсягів реалізації худоби на забій і нестача кормів у багатьох господарствах, що спостерігалося в січні-лютому. Ціни на м’ясо зберігатимуть тенденцію до подорожчання, доки скорочується поголів’я крупної рогатої худоби.
Молоко й молокопродукти — подорожчання в середньому на 8 відсотків.
Зростання цін на молокопродукти, хоч і матиме інерційну природу (після різких сезонних коливань у грудні-січні), але буде відчутне, на що вказує динаміка закупівельних цін на молоко, значна питома вага імпорту серед молокопродуктів. Поза сумнівом, молока здаватимуть більше, ніж на початку року, але це не позначиться на його вартості ані в торговельних мережах, ані на ринках.
Овочі, фрукти — подорожчання в середньому на 5—10 відсотків.
Я спираюся на спостереження грудня-січня: тоді через невиправдані втрати врожаю високі ціни на фрукти та овочі диктували здебільшого дрібнотоварні приватні підприємства та імпортери, що змушувало думати про недостатню пропозицію на ринку й миритися з африканською картоплею, польським часником і голландськими яблуками. Власне, це не дивно, оскільки головний обсяг продукції рослинництва припадає на приватний сектор, а в імпорті ми бачимо тільки ворога. (Поза тим без нього на початку року ми мали б набагато вищу продовольчу інфляцію).
Крупи — подорожчання в середньому на 8 відсотків.
По-перше, я виходжу з того, що внутрішні ціни корелюватимуться зі світовими, які набувають тенденції до зростання. По-друге, вихід із депресивного стану торгівля шукатиме тільки в підвищенні цін на ліквідну продукцію. По-третє, деякі крупи, як гречана, перебуватимуть у дефіциті через низький урожай.
Цукор — подорожчання в середньому на 10 відсотків.
Я вважаю, що зростання світових цін на цукор і його дефіцит на внутрішньому ринку унеможливлять цінову стабільність попри низку розумних, але запізнілих законодавчих рішень із регулювання ринку.
Ліки — подорожчання в середньому на 5 відсотків.
Курсова стабілізація на валютному ринку законсервує високі ціни на імпортні медпрепарати, які користуються сталим попитом у споживачів, а загальній ціновій стабілізації сприятиме кінець періоду гострих респіраторних захворювань.
АлкогольнІ напоЇ: подорожчання горілки в середньому на 5 відсотків, вина натурального — в середньому на 10 відсотків, пива — в середньому на 5 відсотків.
З огляду на перенесення термінів запровадження акцизних ставок на спирт, ми спостерігатимемо до літа інерційне, малопомітне, подорожчання спиртних напоїв. Але натуральні вина, як на мене, подорожчають швидше через збитки, яких зазнали винороби через неврожай винограду.
Житлово-комунальні послуги — подорожчання тарифів у середньому на 15 відсотків.
Дотепер піднімати ціни на природний газ і електроенергію для населення влада утримувалася винятково з політичних міркувань. З приходом нового глави держави цей стримуючий чинник неабияк втратив свою актуальність, хоч би який уряд перебував при владі. На мою думку, ми ще переконаємося, що житлово-комунальні тарифи поміняються швидше, ніж члени уряду.
Транспортні послуги — подорожчання в середньому на 10 відсотків.
Поза сумнівом, розбиті після зими автошляхи, швидкоплинна динаміка роздрібних цін на бензин і пальне, а також сезонне пожвавлення попиту на транспортні послуги провокуватимуть їхнє подорожчання на комунальному та приватному автотранспорті. Найвагомішими стримуючими чинниками при цьому будуть вкрай обмежені можливості місцевих бюджетів. Сезонне зростання пасажиропотоку на приміських залізничних сполученнях не вплине на тарифні плани.
Туристичні послуги — подорожчання в середньому на 8 відсотків.
Загальне інфляційне тло, економічні негаразди, деінде — інфраструктурна необлаштованість вітчизняних курортно-рекреаційних зон гальмують, але забезпечують доволі прийнятний попит на українські бази відпочинку Криму й Карпатського регіону з боку іноземців. А з боку українців можна очікувати поступового відновлення інтересу до «гарячих» турів у Єгипет і Болгарію, втраченого в другій половині минулого року.
Офіційний курс — 7,9 гривні за $.
На мій погляд, Нацбанк скористається можливістю укріпити гривню, для чого є фінансові передумови, але до зменшення процентних ставок за кредитами не дійде.