Так вирішили на Львівщині і доплачують тим, хто міняє у власних оселях вікна та котли
Наприкінці минулого року депутати Львівської обласної ради затвердили програму енергозбереження для населення області на 2009—2012 роки. І тим самим визнали, що досвід пілотного проекту — такої ж програми попередніх трьох років —  виявився ефективним і корисним для громади Львівщини. Як тільки бюджет України, а відтак і області, буде остаточно узгоджений, продовжаться нарахування і виплати компенсаційних відсотків мешканцям, які брали кредити на утеплення стін будинків, підлоги, горищ та дахів, оновлення рекуператорів тепла, заміну вікон, вхідних дверей та встановлення та реконструкцію індивідуальних систем опалення.
 Сьогодні наші запитання до Олега Паски, члена комісії з питань промисловості, будівельної індустрії, комунікацій та енергоефективності Львівської облради, людини, яка активно обстоювала унікальний для України метод сприяння енергоощадності.
— Яким чином, Олеже Володимировичу, ви переконалися, що програма дійсно спрацьовує?
— Про це можна судити і за відгуками людей, які мені особисто говорили, що задоволені, адже сплачують тепер значно менші рахунки. До того ж витрачали вони, приміром, п’ять тисяч, одну тисячу їм повертали. Якщо ж брали кредит під 30 відсотків, то виходить, що фактично отримували кредит лише під 10. Звичайно, люди страчувалися, однак, на сімейному бюджеті це позначилося не так сильно, як могло б бути.
Якщо ж проаналізувати економічні показники, то теж — результати наявні. Кожна гривня, яку віддавав обласний бюджет фінансовій установі на погашення відсотків по кредиту для населення, залучила 13,5 гривні позичальнику на енергоощадні заходи. Ми задіяли під програму приблизно 20 мільйонів коштів кредитних установ. І всі ці гроші пішли в бізнес, тобто на створення нових робочих місць — комусь то треба було ці роботи виконувати, виготовляти обладнання і встановлювати його. У такий спосіб ми стимулювали не тільки заходи з енергозбереження, а й вирішували проблему зайнятості населення.
І хіба таку програму не варто було продовжити, коли кожна гривня залучила податків до державного бюджету в сумі 2,53 гривні, і 1, 57 гривні йшли у вигляді податків до обласного бюджету. Також ми бачили, що порівняно із 2005-м роком у 2006—2008 роках значно зменшилося споживання газу населенням Львівщини.
— Скільки осіб скористалися програмою і що робити було людям найвигідніше?
— До 20 тисяч мешканців області скористалися і ще стільки ж виявили бажання долучитися до програми. А найвигідніше було позичальникам, які залучали кредитні ресурси на впровадження альтернативних видів палива, тут передбачалося збільшення розміру компенсації до 20 відсотків. Самим мешканцям організувати отримання кредиту та виплат було нескладно. Для участі у програмі потрібно мати лише паспорт, ідентифікаційний код, і банк вимагав представити проект запланованих робіт як підтверджуючий документ, що людина дійсно хоче щось робити.
— А як ви зробили банки своїми однодумцями?
— Щиро кажучи, банки не дуже хотіли працювати за цією програмою, поки не настала криза. Тепер вже, хто виявив далекоглядність, дуже задоволений. Запропонували ми спільну діяльність усім банкам, однак найкраще спрацював Ощадбанк і банк «Львів», напевно, інші не хотіли займатися такими дрібницями. До того ж тут потрібно було працювати з людьми, витрачати на це час, нерви, а можна, звичайно, заробляти й простіше.
— Так виглядає, що схема є корисною і зручною, і всі від неї лише виграють, то чого ж у вас практично немає послідовників?
— Програма справді проста і унікальна для України. Та має одну особливість — там не можна гроші «відвести у бік». Як діють всі інші програми? Пишеться документальна частина, виділяються кошти, вони ідуть на якісь будівельні фірми і далі розподіляються. Тут немає контакту чиновника із безпосереднім виконавцем робіт. Людина пішла, взяла кредит, чітко пораховано, скільки потрібно кредиту погасити. Бюджет, в свою чергу, повернув банку гроші, а банк — людині. Потім чоловік пішов, замовив роботи і платить за них з власної кишені, і тут вже ніде не дає копійочці пропасти..
— Чи намагалися ви щось подібне зробити для шкіл та лікарень?
— Розробили ми і механізм, який буде відслідковувати ефективність заходів енергозбереження і у бюджетній сфері. Спочатку проаналізували 2006—2007 роки і побачили, що область, вклавши в шостому році 33 мільйони у заходи енергозбережень в бюджетній сфері, отримала приблизно чотири мільйони збитків. Тобто заходи були неефективними.
Нам наводили приблизно такі аргументи,  а ви знаєте, що середня температура взимку 2007-го року в середньому була нижчою, ніж у 2006-му? Тоді ми взяли і докладніше відслідкували проплати бюджетних установ обласного підпорядкування, районного і міст області. Виявилося, що чомусь райони і міста мали економію, а в установах обласного підпорядкування були перевитрати. Це що означає — десь зима була суворішою, а десь лагіднішою, в залежності від підпорядкування? Тому ми разом із бюджетною комісією намітили з десяток перших найбільш енерговитратних об’єктів бюджетної сфери і плануємо цього року вкласти туди гроші, щоб отримати нарешті якийсь ефект. По кожному об’єкту проведено паспортизацію, визначено, що там потрібно зробити, і порахована приблизна очікувана економія. Більше того, програмою передбачено щоквартальне звітування комісії, яка економія досягнута по енергоносіях. Тобто повний контроль для досягнення найбільшої ефективності.
На цих програмах я переконався, що чим простіший механізм застосування програми, тим простіше її контролювати. І що вже зовсім приємно — тим більший вона дає ефект.
На знімку: голова Перемишлянської райдержадміністрації, депутат Львівської облради Олег Паска.
Фото автора.