Міста мають бути привабливими для інвесторів

Брак коштів у органів місцевого самоврядування та нестабільність їх доходних джерел були і залишаються найболючішими проблемами самоврядних органів. Минулого року корективи у фінансові кошики міст внесла ще й економічна криза. А поліпшення, на яке сподівалися громади після ухвалення нової редакції Бюджетного кодексу, так і не відбулося — парламент не зміг подолати вето Президента. Однак вихід все-таки є, переконували в Асоціації міст України під час проведення «круглого столу».

За оцінками фахівців, бодай на якісь позитивні зміни в житлово-комунальному господарстві, в галузь потрібно вкласти 60 млрд. євро. Це — кілька державних бюджетів. Щоб полегшити тягар самоврядних органів потрібно до другого кошика спрямувати 12 млрд. грн. (нині сім мільярдів).

— Це були б реальні кошти, які можна було б вкласти в інфраструктуру міст. Але не склалося, — зазначає віце-президент Асоціації міст та громад України Мирослав Пітцик.

Як вихід із ситуації можна розглядати інвестиції. Але потенційні інвестори мають бути переконані в тому, що кошти їм повернуть. А для цього, приміром, потрібно пройти процедуру кредитного рейтингу.

Як свідчить світова практика, саме кредитний рейтинг виступає одним із найефективніших механізмів зниження рівня недовіри між інвесторами та позичальниками.

Щоправда, інвестору цікаві насамперед проекти, які місцева влада здатна співфінансувати. А на це здатні лише поодинокі муніципалітети. Тож через брак коштів і маємо проблеми з тарифами, якістю послуг і доріг. В Асоціації міст України переконані, що технологію надання послуг потрібно міняти. І робити це не лише за власні кошти, а й через запозичення, економію енергоресурсів, модернізацію тощо.

За даними агентства «Кредит-рейтинг», на сьогодні лише 19 органів місцевого самоврядування мають кредитний рейтинг. Серед них, зокрема, Київ, Дніпропетровськ, Львів, Луганськ, Тернопіль та Івано-Франківськ.

Саме це дає можливість містам заявити потенційним інвесторам і партнерам про свою кредитоспроможність, переконані в агентстві. Щоправда, зізнаються: протягом 2009 року спостерігалося погіршення динаміки надходжень дохідної частини міських бюджетів. Якщо протягом 2005—2008 років середньорічний приріст обсягів доходної частини міських бюджетів становив близько 30 відсотків, то в першому півріччі 2009 року доходи зменшилися в середньому на 3—10 відсотків порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це, переконані в агентстві, свідчить про те, що розвивати міську інфраструктуру без інвестицій неможливо.

А чому інвестори не поспішають вкладати кошти? Тому що відсутня інформація про боргове навантаження міста, якість управління муніципалітетом тощо, пояснює генеральний директор агентства Станіслав Дубко. Особливо це стосується невеликих міст. Ось чому необхідний кредитний рейтинг, в якому міститься така інформація.

Бюджети розвитку, які поповнюються в основному за рахунок продажу комунальної власності, майже пусті. Звісно, на це вплинула криза, яка обвалила ціни на нерухомість в два-три рази. За перше півріччя місцеві кошики були наповнені лише на 20 відсотків, за рік — не більше 50 відсотків. Через це у місцевої влади не вистачає коштів для реалізації вже розпочатих проектів. А для запровадження нових — не може бути й мови.

— У нас же самоврядування загнане в глухий кут. Якщо взяти будь-яку проблему, ми ніби й повинні її вирішувати, але не можемо — немає бюджету розвитку, — пояснює Андрій Колесник, голова міста Сміли, що на Черкащині.

Європейська практика свідчить: будь-які вкладення в місцеві бюджети розвитку — це додаткові робочі місця. На сьогоднішній день у країнах Європи основним роботодавцем є місцева влада. «Там міняють плитку, тротуари, роблять нові дороги. Потужна промисловість працює. Наші заробітчани, які збиралися повертатися в Україну, передумали. Бо для них з’явилася нормальна робота. Те саме планується і на наступний рік. У нас, на жаль, цього не відбулося», — зазначив М. Пітцик, який нещодавно повернувся з Іспанії.

Основні промислові гіганти майже стоять. Так, в Смілі виникли певні проблемі з втіленням проектів у галузі теплопостачання — переведення міста на альтернативні джерела опалення. Проект коштує 85 млн. грн. і дає можливість зменшити витрати з виробництва теплової енергії майже в чотири рази. Але проект виявився нікому, крім городян, не потрібен. Отже, шукають інвесторів.

Минулого року Сміла вперше отримала кредитний рейтинг і вже звернулися у декілька банків для отримання кредиту. Міський голова і мешканці сподіваються, що закордонний досвід допоможе їм розбудувати місто європейського зразка.

«Ми маємо зацікавити інвесторів, розворушити наші міста. Вони повинні зрозуміти, що кошти на міжнародних фінансових ринках є, і їх можна і треба «брати», — переконаний М. Пітцик.