Хто оплатить лікарняний і оздоровить?

Близько чотирьох мільярдів гривень отримують українці за рік як компенсацію під час хвороби. Частину цих коштів оформлюють завдяки симулюванням. Тож особливо під час кризи не лише роботодавці економлять на своїх працівниках, а й останні намагаються знайти для себе якісь вигідні шпарини. Приміром, оформлюють лікарняні замість відпустки. Або ж зважають на те, що протягом лікарняного працівника не можуть звільнити. Як наслідок, крім роботодавця, втрати зазнає ще й бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Фонд), з якого йде більша частина коштів на листки непрацездатності, а також фінансуються інші важливі для українців допомоги та послуги.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності останнім часом не став винятком із правила: соціальній сфері нині доводиться нелегко. Тож за минулий рік наразився на низку сильних ударів, що спричинили не найкращу ситуацію з надання населенню матеріального забезпечення та соціальних послуг. Тільки у 2009 році дефіцит бюджету Фонду очікується на суму понад 533 мільйони гривень. Це передусім означає катастрофічне зменшення витрат на санаторно-курортне лікування й оздоровлення застрахованих осіб, дитяче оздоровлення (соціальні послуги), які також фінансуються з бюджету Фонду. Адже першочерговий обов’язок Фонду, згідно із законодавством, — надавати матеріальне забезпечення, тоді як соціальні послуги фінансуються за залишковим принципом. Та оздоровлення вигідніше за лікування. Вчасне санаторно-курортне лікування та реабілітація дають змогу уникнути інвалідності, а часто і забути про хворобу, стверджують лікарі. А економісти рахують: одна гривня, вкладена в реабілітацію або курортне оздоровлення, зберігає чотири гривні — людина швидше відновлює працездатність.

Прикро, якщо доведеться таки більше хворіти і не мати можливості пільгово оздоровитися, щоб не хворіти надалі. Схоже на замкнуте коло...

Фінансовий стан Фонду в 2009 році значно погіршився, передусім через негативний вплив фінансово-економічної кризи. Дефіцит його бюджету зумовлений також зменшенням розміру страхового тарифу в 2009 році на 0,1 відсотка (і становить 1,4 відсотка), що призвело до недоотримання Фондом страхових внесків на суму близько 300 мільйонів гривень.

Але й самі застраховані українці «допомагають» і без того «невеселій» ситуації, вчиняючи незаконно із своїм правом піти на лікарняний. А саме: симулюють хворобу або ж просто купують листок непрацездатності. Безпідставно в Україні видають близько п’яти—десяти відсотків листків непрацездатності. Фонд систематично перевіряє заклади охорони здоров’я на обґрунтованість видачі та продовження лікарняних. Результатом цього стають мільйони гривень, збережені для соціальних програм. Але ж усіх перевірити неможливо, а медичних працівників у сучасних реаліях життя приваблює зайвий «заробіток» і не лякає навіть кримінальна відповідальність за підробку листка непрацездатності, документа суворої звітності.

Практика фіктивних лікарняних поширена і в Європі. Ситуацію коментує Олексій Спасібухов, начальник управління з питань соціальних виплат та експертизи тимчасової непрацездатності Фонду: «Збитки від того, що люди, так би мовити, не виходять на роботу через те, що вони просто так вирішили, скажімо, у Швеції — близько 5 мільярдів євро на рік, у Великій Британії — приблизно 6 мільярдів фунтів на рік».

Щоб уникнути зловживань на лікарняних, Фонд пропонує ввести в дію Електронний реєстр листків непрацездатності, завдяки якому відповідні медпрацівники та спеціалісти Фонду знатимуть все про історію хвороби пацієнта. «Тому якщо хтось похворів там, потім вирішив похворіти деінде, і ще десь, і про це ніхто не знає — то такого вже не буде. Ми знатимемо практично в той само день, ну, може, на наступний день хвороби», — пояснює Олексій Спасібухов. Іще один плюс нововведення: дані про причини та перебіг хвороби, кількість людей із певними захворюваннями, які міститиме реєстр, дадуть змогу легше планувати пільгові путівки на оздоровлення.

Так звана епідемія грипу та ГРВІ на початку листопада торік у свою чергу також додала населенню приводів для симулювання хвороб. Значна паніка, залякування українців в усіх ЗМІ — а отже, й більше, ніж зазвичай, тимчасово непрацюючих — істотно й негативно вплинули на бюджет Фонду. За попередніми прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, на Україну чекають іще дві хвилі епідемії каліфорнійського грипу — навесні та восени 2010 року, які вимагатимуть нових відшкодувань на тимчасову непрацездатність. Окрім цього, фінансовий стан Фонду останнім часом підриває значне перевищення видатків з вагітності та пологів, частину яких соцстрах змушений виплачувати спритним шахраям.

В умовах кризового стану в державі Фонд робить усе можливе для продовження ефективного функціонування, а отже, для комфортного життя українців у непростих життєвих ситуаціях: хвороба, смерть близького, потреба в лікуванні, реабілітації тощо. Але Фонд все вирішувати не може, адже це самоврядна організація, підконтрольна державі. І саме держава є гарантом забезпечення прав застрахованих осіб за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням відповідно до законодавства. Проблемні питання Фонду не раз порушувалися перед Кабінетом Міністрів України, Міністерством праці та соціальної політики України, соціальними партнерами, проте досі не були вирішені. Це значною мірою сприяло виникненню й постійному збільшенню бюджету Фонду у 2009 році.

Для ліквідації дефіциту бюджету Фонду, який у 2010 році очікується в сумі 1,3 мільярда гривень, потрібне збільшення доходної частини бюджету або зменшення її витратної частини.

Збільшення тарифу на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю істотно поліпшить ситуацію з достатнім наповненням доходної частини бюджету Фонду. На високі (а часто й необґрунтовані) виплати з вагітності та пологів Фонд виділяє чи не найбільше коштів. Недосконалість законодавчих норм — одна з основних проблем, що часто робить неможливим покарання шахраїв у цій справі. Чинне законодавство потребує вдосконалення, а саме: вибудування такого правового поля діяльності, яке б унеможливлювало допущення та виникнення випадків незаконного спустошення бюджету Фонду. Відповідні зміни передбачено у проекті закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо надання допомоги за державним соціальним страхуванням)» від 29.09.2009 р. №5159, доля якого наразі залежить від проходження на розгляд Верховної Ради України.

Окрім цього, необхідно виділення в держбюджеті України на 2010 рік асигнувань для компенсації видатків Фонду на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів у пільгових розмірах громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Витратна частина бюджету, з урахуванням очікуваних витрат для матеріального забезпечення застрахованих осіб, може бути зменшена серед іншого через: по-перше, не дуже бажане скорочення статті бюджету «Оздоровчі заходи»; по-друге, зменшення фінансового навантаження на Фонд шляхом недопущення витрат нестрахового характеру. Для цього відповідно до наказу Мінпраці «Про мінімізацію впливу світової фінансової кризи на соціальну захищеність населення» розроблено проект закону про внесення відповідних змін до базового закону (№2240) в частині вилучення із нього часткового фінансування за рахунок коштів Фонду дитячо-юнацьких спортивних шкіл та придбання дитячих новорічних подарунків.

Цей рік обіцяє бути теж складним: до старих проблем можуть додатися нові. Тому для забезпечення виконання Фондом своїх функцій в повному обсязі без належної підтримки держави і розумного діалогу з нею не обійтися. В іншому ж разі наслідки можуть бути нерадісними: близько 260 тисяч застрахованих осіб і членів їхніх сімей не отримають санаторно-курортного та відновлювального лікування, не оздоровляться майже 240 тисяч дітей, закриються дитячо-юнацькі спортивні школи. Через це будуть вимушені пустувати численні санаторії, санаторії-профілакторії, дитячі заклади оздоровлення тощо; десятки тисяч їхніх працівників будуть звільнені та поповнять армію безробітних.

На знімку: в одній із аптек столиці.