На вулицях міст рябить від локшини-оголошень про репетиторство. Добра справа для тих, хто проваляв дурня останні роки: треба готуватися до іспитів у школі й зовнішнього незалежного оцінювання в університеті. Добре, якщо «кульгаєш» з одного предмета, а якщо програму не освоїв з декількох...
Батькам це влетить в копієчку. І покласти її краще в кишеню, хоч як це парадоксально, «рідному» вчителеві. Він краще знає ваше чадо, а отже, швидше підтягне його знання до рівня. Якщо цього замало — шукайте репетитора на стороні. Не забудьте, однак, поцікавитися його досвідом, кваліфікацією; запитайте, якою методикою володіє й скільки у нього учнів, які вступили до ВНЗ. Важливо знати, за якими підручниками викладає...
Частота занять залежить від того, скільки залишилося часу до іспитів чи ЗНО. Зрозуміло, затягувати підготовку не варто — щоденне репетиторство по кілька годин не всі витримають. І не всім по кишені.
А тепер про ціни, які висувають у Києві (у регіонах, зрозуміло, вони скромніші).
Аспіранти і студенти за урок просять 70—90 гривень, учителі шкіл і викладачі університетів — 120—160 гривень.
За навчання на курсах (двічі на тиждень по три академгодини) просять 500—700 гривень на місяць з «носа».
З «французом», що приходить до вас додому, можна торгуватися, а от з керівниками курсів розмова коротка.
Отож міркуйте самі, вирішуйте самі, мати репетитора чи ні.
Київ.
