У фонді Леоніда Кучми «Україна» проходить виставка молодих київських скульпторів Петра та Андрія Озюменків 
Високі мури потрібного будинку на Печерську шукати довго не довелося. Але потрапити туди виявилося важче. Самі скульптори відрекомендувались охороні як автори — і тоді нас впустили. Ми відчували себе обраними у високий світ не лише мистецтва, а й політики та різних поважних осіб, які мали можливість побачити ці роботи.
Брати Озюменки провели нас у простору напівтемну кімнату. Ввімкнувши світло, вони вмить оживили блиском усіх бронзових персонажів. У прекрасному інтер’єрі стилю модерн на підставках-колонах усі скульптури почувалися як удома. Це був парад розкішної пишності та легкості. Тут співіснували маленькі ангели та міфологічні велетні. Бронзові обладунки героїв, місцями відшліфовані до блиску золота, загравали зі світлом своїми плавними формами, ідеально поєднаними зі складними деталями, відточеними майстром Андрієм Озюменком, який у творчості надає перевагу міфологічним персонажам та богам. Велич імператора підкреслена грандіозним шоломом із зображенням орла, лаврового вінка та богині Ніки-переможниці. Безліч тонких деталей, найдрібніших різьблень, портретів розміром із копійчану монету та візерунків. Розкоші «Імператора» Андрія Озюменка, мабуть, позаздрив би будь-який правитель давнього світу. Андрій любить свої роботи, увіковічнює в них часточку себе — надає героям власних рис.
Петро Озюменко (він вважається на п’ять хвилин старшим за брата) захоплюється романтичною, сакральною тематикою. Серед його робіт переважають ангели. Скульптура «Райські яблучка» пронизана легкістю польоту. Навіть одяг ангела прикрашений метеликами, які неначе піднімають його вгору. Одна з улюблених робіт Петра — «Київські каштани». Достиглі плоди, здається, ось-ось упадуть на долоні — але не падають.
Брати Озюменки мають поки що єдину спільну роботу — вони виграли конкурс на пам’ятник Володимиру Висоцькому. Він ще залишається проектом. У конкурсі брали участь маститі скульптори, які зображували Висоцького по-різному, іноді з химерними викрутасами. А перемогли Озюменки — їхній Висоцький простий і зрозумілий.
Вони брали участь у багатьох виставках. У 2008 році брати перемогли на виставці «Ювелір-Експо»: Петро у номінації «Найкраще інтер’єрне вирішення», Андрій у номінаціях «Велич задуму та майстерність виконання» та «Глядацькі вподобання» за роботу «Імператор».
...Ми були там майже дві години, і за цей час до зали зайшли лише дві жінки, мало схожі на звичайних пішоходів, які зазирнули на виставку. Хочеться вірити, що ці ангели зможуть спуститися на землю до простих людей, які змогли б бачити прекрасне не за високими мурами фонду, а й у музеї, про який брати довго мріють.