Підбадьорлива новина для споживачів: молочні продукти на полках магазинів навряд чи надалі зростатимуть у ціні. До такого висновку можна було дійти, побувавши на ІІІ Всеукраїнській конференції з міжнародною участю «Молочний бізнес-2010», що відбулася в середу в Києві.
Оптимізм пояснюється сезонними чинниками — навесні настає період розтелів, а значить і час великого молока. Для переробників, які втомилися піднімати закупівельні ціни на сировину, це також гарна пора. Чого не скажеш про сільгоспвиробників — доходи власників корівок скорочуватимуться.
Щоправда, за оцінками директора ТОВ «Інфагро» Василя Вінтоняка, до рівня літа минулого року закупівельні ціни теж не знизяться. Адже дійна череда в масштабах країни продовжує рідіти й загальна пропозиція молока може виявитися ще меншою, ніж 2009-го.
Якщо говорити про підсумки, протягом осінньо-зимового періоду обсяги продажів молока переробним підприємствам істотно скоротилися. Загалом у 2009 році на молочні заводи надійшло 4,6 млн. тонн молока, що на 14 відсотків менше, ніж у 2008-му. Одна з причин — низькі закупівельні ціни в літній період зробили для приватних подвір’їв, де утримується майже дві третини поголів’я корів, невигідним продаж молока на промислову переробку. Багато власників корівок переорієнтувалися: продавали молоко, домашній сир, сметану на ринках, а не здавали по гривні-півтори за літр заготівельникам.
А от до зими закупівельні ціни на молоко в країні склалися небувало високі і зросли на 40—50%. Окремі заводи змушені були платити сільгоспвиробникам за кілограм сировини 3,5—4 гривні. А за молоко класу екстра давали й по 4,5 гривні. Навіть у країнах об’єднаної Європи, зазначають експерти, далеко не всі фермери зараз можуть продавати його за такими цінами.
Тепер щодо виробництва: випуск майже всіх молокопродуктів торік помітно підупав. Це стосується й незбираного молока, і вершкового масла. Причина не так у скороченні поголів’я корівок, як у купівельній спроможності. Кисломолочних продуктів, порівняно з минулим роком, наші співгромадяни з’їли на дванадцять відсотків менше, а йогуртів і зовсім мало — на тридцять.
Трохи інша ситуація із твердими сирами. Їхнє виробництво за минулий рік збільшилося, що пояснюється високою рентабельністю, насамперед через стабільний попит з боку російських імпортерів. Та й споживання сирів усередині країни впало лише на два відсотки. Річ у тім, що цей продукт у нас давно став їжею повсякденною хіба що в людей з вищими доходами, які не так заощаджують.
