![](/images_upload/2010/02/260210/DSC_0155a.jpg)
Уранці 24 лютого до залишків пам’ятника засновникам Києва приїхав заступник міського голови Анатолій Голубченко. Його заява трохи здивувала присутніх там городян і журналістів. Він сказав, що монумент зовсім не падав, а його спеціально демонтували, щоб уникнути трагічних випадків. Сумнів викликає той факт, що про «спланований демонтаж» не знали представники «Київзеленбуду», на чиєму балансі перебували мідно-бетонні засновники столиці. Адже буквально за кілька хвилин до появи пана Голубченка причини руйнування монумента їм були невідомі.
— Частина пам’ятника обвалилася сама, а частина була демонтована, — уточнює начальник Головного управління охорони культурної спадщини КМДА Руслан Кухаренко. — Причина обвалу — корозія бетону. Відкриття пам’ятника в 1982 році приурочили до 1500-річчя столиці. Влада дуже поспішала, щоб встигнути до дати. От і виготовили скульптуру зі склобетону з подальшою оббивкою мідним листом. Я взагалі дивуюся, як вона так довго простояла.
Своєї провини в тому, що сталося, пан Кухаренко не бачить: «Ми двічі на рік перевіряємо всі пам’ятники. У вересні жодних деструктивних процесів виявлено не було». Вплинула, мовляв, на стійкість монумента примхлива погода з коливаннями температури.
А от начальник спеціального управління протизсувних і підземних робіт Олег Рубльов вважає, що подібні заяви — просто спосіб «відмитися».
— Моя думка однозначна: в руйнуванні скульптури винна місцева влада. У конструкції, напевно, були дренажі. Коли йшов дощ, то вода збігала. А взимку пам’ятник завалило снігом, який то танув, то замерзав, і дренажі забилися. Ніхто їх не чистив і туди не лазив.
Ще одна версія: обвалення могло статися через ненадійність ґрунту.
— Пам’ятник стоїть на найнепридатнішому для будівництва ґрунті, — розповів «Голосу України» керівник Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. — Сніг почав танути — й могла статися ерозія ґрунту.
Частина ж киян упевнена: руйнування пам’ятника — прикмета. Мовляв, навіть скульптури не витримують нашого життя й намагаються «утекти» з міста.
Тим часом частину пам’ятника, що вціліла, влада збирається теж демонтувати, а до Дня Києва повернути все сімейство на своє місце. Тільки тепер уже, запевняє Руслан Кухаренко, скульптуру зроблять на віки — із бронзи.
На думку Володимира Борейка, особливу увагу нині треба приділити пам’ятнику Володимирові Великому: «Уже торік біля нього утворилися тріщини в асфальті, які засипали піском. Але це — несерйозно. Тому цього року там можуть бути проблеми. Є загроза також і для всіх будинків, розташованих на київських горах».
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.