Нема в нашій країні біди, яку не можна було б списати на випадок або стихійне лихо. Так само як нема проблеми, розв’язання якої не можна було перекласти на чужі плечі. Подеколи це нагадує театр абсурду, актори в якому — ми.
Тиждень тому Київський водоканал попередив, що якість питної води в Києві найближчим часом істотно погіршиться. Мовляв, через погодні умови Дніпро та Десну покрив такий товстий шар льоду, що риба почала масово дохнути. А через те, що Дніпровська та Деснянська водоочисні станції не здійснюють дезодорації води, то єдиним виходом є застосування спеціальних «сорбентів, коагулянтів та флокулянтів». А тому «Київводоканал» попрохав Київську державну адміністрацію негайно виділити з бюджету 47,16 млн. гривень для закупівлі препаратів та обладнання для їх дозування.
Міська влада одразу й відреагувала. Щоправда, про те, що кошти вже виділено, в заяві не йшлося. «Якість води в Києві — це питання державного масштабу. Головні рішення щодо нього мають ухвалювати Держводгосп і рибна інспекція. Проте ми також долучилися до розв’язання цього питання, — заявив перший заступник міського голови Анатолій Голубченко. — Я вже доручив ДУ з питань надзвичайних ситуацій розглянути всі можливі варіанти попередження проблеми. Зокрема, в разі необхідності ми готові долучити до роботи плавучу насосну станцію «Роса-300», за допомогою якої можна перекачати воду з Десни, де вона чистіша...» А ще пан Голубченко запевнив, що профільні служби столиці контролюють ситуацію. Але від цієї заяви спокійніше не стало. Бо як у нас контролюють ситуацію, ми вже знаємо. Що передувало масовому мору риби? Кілька місяців морозяної зими. Коли «профільні служби» згадали, що без кисню риба зазвичай гине? Коли скресла крига. І тільки нині почали говорити, що попередити загибель риби можна розчищенням льодової кірки, що — в компетенції... МНС.
Давно канули в Лету, тобто в Дніпро, часи, коли судноплавство по головній річці України не припинялося цілий рік. Коли й у зимовий період робили фарватери буксири-криголами. Нині в Київському річковому порту більш-менш на ходу один криголам-буксир. Більш менш, бо з двох двигунів у робочому стані тільки один. Міська влада відзвітувала, що нині ведуться переговори про залучення до порятунку риби саме цього буксира. Очевидно, переговори закінчаться тоді, коли на буксирі нарешті відремонтують другий двигун, або коли крига остаточно скресне. І про нас знову подбає природа. А щодо МНС... Тиждень тому ми дізналися, що МНС справді почало ламати кригу на Дніпрі. З таким проханням Управління МНС у Херсонській області звернулося до керівництва Херсонського морського торговельного порту. Мета операції — запобігти підтопленню елітних садиб, збудованих на берегах Дніпра поблизу Херсона. Що стосується порятунку риби, то в прес-службі МНС про переговори з Київським річковим портом і міською адміністрацією нічого не чули. І принагідно прочитали лекцію про жорсткий розподіл повноважень між різними міністерствами та відомствами, яким і слід ламати кригу, рятувати рибу тощо...
Якось то воно буде. Якщо знайдуться кошти, Київ питиме воду, пропущену через коагулянти й флокулянти. Тільки рибку шкода...
