Проблеми бюджету в 2010 році

Справді, 2010 рік ознаменує себе в історії України не лише як рік чергових виборів Президента України, а і як рік, що почав свій відлік без затвердженого державного бюджету (вперше за останні десять років).

Звісно, бюджетний процес став заручником політичної нестабільності в державі й промовистим гаслом у передвиборній президентській кампанії. З часу подання у вересні минулого року законопроекту про державний бюджет на 2010 рік між Верховною Радою та урядом тривала гостра дискусія, насамперед щодо правової бази, макропоказників і соціальних параметрів цього документа. Як наслідок, Верховна Рада 20 листопада 2009 року ухвалила рішення про повернення цього законопроекту на доопрацювання до уряду для приведення його у відповідність з чинним законодавством. Проте, незважаючи на вимоги Конституції України, Кабінет Міністрів не визнав за необхідне виконувати це рішення і на даний час робота над доопрацюванням законопроекту про державний бюджет на 2010 рік практично не ведеться.

Верховна Рада на початку січня зробила спробу заслухати таке питання на своєму позачерговому засіданні, однак уряд не представив для розгляду доопрацьований законопроект про державний бюджет на 2010 рік, розмова виявилась безпредметною і завершилась лише низкою обопільних звинувачень політичних сил.

Але така ситуація не може тривати довго, оскільки в умовах продовження економічної кризи країна не може дозволити собі без фінансового плану реалізації державної політики зустрічати внутрішні та зовнішні виклики і загрози економічній безпеці України. Проект державного бюджету на 2010 рік має бути поданий до Верховної Ради якнайшвидше, оскільки лише закон є правовою основою забезпечення бюджетного процесу.

Розглядаючи питання доопрацювання законопроекту, слід зауважити на необхідності врегулювання тих проблем, які сьогодні обговорюють у науковому і експертному середовищі.

По-перше, необхідно з врахуванням підсумків 2009 року уточнити прогноз макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, що має бути основою для доопрацювання показників проекту державного бюджету. Нереальність макропоказників на 2010 рік визнають і в уряді, підтвердженням  чому є надання у постанові Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 № 1414 «Про заходи щодо організації бюджетного процесу в 2010 році» доручення Мінекономіки уточнити прогноз макропоказників та на їх підставі Мінфіну підготувати доопрацьований законопроект про державний бюджет на 2010 рік (в якому зменшити доходи та видатки зведеного бюджету відповідно на 31,1 та 42,6 млрд. грн. проти врахованих у законопроекті).

По-друге, необхідно врахувати закон від 20 жовтня 2009 року № 1646-VІ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», яким збільшено розміри соціальних гарантій в середньому на 26—36 відсотків порівняно з передбаченими в законопроекті про державний бюджет на 2010 рік (за експертною оцінкою уряду, додаткові витрати бюджету становитимуть 71,3 млрд. грн.).

По-третє, реалізація Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» ще більше поглиблює критичний стан, пов’язаний із розбалансованістю Пенсійного фонду. В останні роки витрати цього фонду зростають значно більшими темпами, ніж його надходження, що потребує значних бюджетних ресурсів для покриття зростаючого дефіциту Пенсійного фонду та вишукання додаткових джерел його наповнення.

По-четверте, уряд за 2009 рік більш як у 1,6 разу збільшив державний борг країни, що вимагатиме додаткових коштів на його обслуговування та погашення у 2010-му та наступних роках. Тому в поточному році слід дотримуватися обережної боргової політики відносно ситуації минулого року шляхом обмеження дефіциту державного бюджету, виключення норм щодо права Кабінету Міністрів здійснювати понадпланові запозичення, обмеження обсягу надання державних гарантій.

По-п’яте, аналіз використання коштів стабілізаційного фонду в минулому році свідчить, що цей фонд не відповідає меті його створення та перетворився, по суті, на другий резервний фонд уряду для вирішення поточних «невідкладних» питань. У державному бюджеті на 2010 рік потрібно кардинально змінити своє ставлення до спрямування коштів стабілізаційного фонду, зробивши його додатковим засобом для забезпечення макроекономічної стабільності в Україні, насамперед у частині інвестиційно-інноваційного розвитку економіки.

Крім того, нерозв’язані економічні проблеми попереднього року потребують врегулювання сьогодні, щоб не допустити негативних наслідків. Зокрема, це стосується збалансування фінансового стану НАК «Нафтогаз України», повернення платникам податку невідшкодованих сум податку на додану вартість, погашення державою кредиторської заборгованості щодо виконаних робіт та наданих послуг за рахунок бюджетних коштів у 2009 році.

Основним з них є необхідність істотного збільшення ресурсу місцевим бюджетам для належного забезпечення видатків на виконання делегованих державою повноважень у галузях освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення та соціального захисту населення, культури тощо, що досягається шляхом уточнення розрахункових обсягів місцевих бюджетів за доходами, видатками та міжбюджетними трансфертами.

Поряд з щорічними проблемами недостатнього забезпечення фінансовими ресурсами делегованих повноважень, потреба у додаткових коштах пов’язана, зокрема, з:

— прийняттям після подання законопроекту про державний бюджет на 2010 рік низки нормативно-правових актів (зокрема, встановлено надбавку за особливі умови роботи працівникам бібліотек у розмірі 50 відсотків посадового окладу, допомогу на оздоровлення під час щорічної відпустки у розмірі посадового окладу та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань окремим працівникам комунальних бібліотек, надбавку в розмірі 20 відсотків посадового окладу вчителям, вихователям загальноосвітніх навчальних закладів, окремим педагогічним працівникам тощо);

— зростанням цін і тарифів на комунальні послуги та енергоносії для бюджетних установ (прогнозоване у законопроекті збільшення таких видатків місцевих бюджетів не покриває фактичного їх зростання у 2009 році);

— впливом наслідків кризових явищ (ліквідації підприємств, зменшення обсягів виробництва, переведення працюючих на скорочений робочий день (тиждень), вивільнення працюючих, скорочення фонду оплати праці тощо) на соціально-економічний розвиток кожного регіону;

— необхідністю погашення кредиторської заборгованості місцевих бюджетів, яка утворилася наприкінці 2009 року з вини Державного казначейства.

Безумовно, це лише окремі штрихи з урегулювання питань місцевих бюджетів у межах чинного бюджетного законодавства. А за «рамками» бюджету 2010 року залишаються питання розширення доходної бази місцевих бюджетів, визначення оптимального розподілу податків і зборів між бюджетами, удосконалення видаткових повноважень органів місцевого самоврядування.

Важливо ще раз підкреслити, що на даний час вже не викликає сумнівів необхідність формування державного і місцевих бюджетів на чинному бюджетному, податковому та іншому законодавстві. Отже, необхідно переробити попередній законопроект про державний бюджет на 2010 рік, який базувався на новій редакції Бюджетного кодексу (вона так і не набрала чинності). Сподіваюсь, що у Верховної Ради, Президента України та Кабінету Міністрів є усвідомлення нагальності продовження бюджетної реформи. Тому за умов конструктивної співпраці цих органів державної влади своєчасне прийняття і набрання чинності змін до Бюджетного кодексу, спрямованих на вдосконалення бюджетного законодавства (у першу чергу щодо міжбюджетних відносин), буде реалізовано у державному та місцевих бюджетах на 2011 рік.

Підсумовуючи, слід наголосити, що перед урядом та парламентом стоїть непросте завдання — доопрацювати і затвердити реалістичний державний бюджет на 2010 рік шляхом концентрації обмежених бюджетних ресурсів на найбільш важливих пріоритетних напрямах, що неодмінно призведе до скорочення окремих витрат державного бюджету, прийняття інших непопулярних рішень. Водночас це дасть змогу закласти основи реформування різних сфер діяльності та сприяти відновленню і зростанню економіки, регіональному розвитку України.