Особливості економічного розігріву

Статистика тільки підтвердила стійкі передчуття — вихід економіки з рецесії, у якій вона перебуває п’ятий квартал поспіль, виявиться більш проблематичний, ніж очікувалося. Сподівання Мінекономіки на те, що точкою розмерзання стане 12-відсоткове падіння ВВП за підсумками 2009-го, так само, як і Нацбанку, який «опускав» прогноз ще на 2,5 відсотка, не справдилися. За попередніми підрахунками, у річному вимірі економіка обвалилася щонайменше на 15 відсотків. Точніше Держкомстат підрахує у березні. А поки що слід констатувати очевидне — очікуваного розмерзання на фініші року не сталося через мляве відновлення активності в будівництві й роздрібній торгівлі. В будівництві грудневе уповільнення спаду становило 1,5 відсотка, а в торгівлі — 0,1. А в січні мінусові результати їхньої роботи вже перекривала низька база порівняння, і промисловість додала одразу на 11,8 відсотка проти аналогічного періоду минулого року. Промовистий старт узяло сільське господарство. Поза сумнівом, ми недооцінили наслідків економічної кризи, тоді як відновлення світового попиту відкладається на невизначений термін через скорочення ВВП у Німеччині, згортання кредитування у Китаї, проблеми в Греції. Але що економіка розмерзає зараз інтенсивніше — то це є незаперечний факт.

По-перше, країна розпочала рік із більш міцною платіжною позицією. В останньому кварталі минулого року Нацбанк зафіксував профіцит рахунку фінансових операцій (363 мільйони доларів США), чого не спостерігалося з осені 2008-го. По-друге, уже на фініші року поліпшилися умови доступу до ринку зовнішніх запозичень, зріс попит на кредити внаслідок пожвавлення ділової активності. По-третє, дефіцит торговельного балансу (співвідношення імпорту до експорту) скоротився у сім разів проти 2008 року. По-четверте, позитивні тенденції у металургійній галузі, яка зараз переорієнтовується на потреби внутрішнього ринку, є ключовою передумовою виходу промисловості з рецесійного стану. І, судячи з багатьох вірних ознак, як-то збільшення випуску електроенергії на 12 відсотків у січні, процес цей невідворотний. Криза споживання ще не закінчилася, але той, хто сьогодні прагне очолити країну, добре розуміє, що вона добігає кінця. Так само десятки банків тримаються на чесному слові, але той, хто прагне очолити процес їхнього відродження, вочевидь подумки вже перебуває на хвилі грядущого кредитного буму.

Це спало на думку, щойно Нацбанк прийняв рішення продовжити роботу тимчасового адміністратора в банку «Надра» ще на рік. Виходить, що банк таки розраховує виборсатися з кризи ліквідності коштом інвестора. На мою думку, ним не стане компанія, дотична з Дмитром Фірташем: по-перше, для санації треба щонайменше 5—6 мільярдів гривень бездоганного походження; по-друге, де-факто мораторій на видачу депозитів уже знято. Повідомили, що банк відповідатиме за зобов’язання перед клієнтами в рамках спеціальних програм. Йдеться про переваги для вкладників і кредиторів, які так полюбляють експлуатувати впливові акціонери, не переймаючись банківськими балансами й нормативами адекватності капіталу. Почасти через це чистий збиток торік зазнало 35 відсотків комбанків, і він сягнув 31,492 мільярда гривень, тоді як 2008 рік банки завершили з чистим прибутком.

Ефективність спецпрограм залежить не єдино від активів та пасивів, а й від здібностей і мотивації спеців, які їх розробляють і втілюють у життя. Банк «Надра» вже підняв ставки за гривневими депозитами майже до 22,5 відсотка, принаджуючи вкладників. За пролонгацію вкладів теперішні клієнти одержать один відсоток бонусної ставки, а за переведення валютного вкладу в гривневий — два. Сплата нарахованих відсотків без обмежень обіцяна вже з березня. Але для експертів лишається незбагненним, за рахунок яких коштів банк збирається це робити. Як і те, чи так розумно підвищувати ставки за вкладами, якщо активи приносять збитки, а не доходи?

Серед тижня чимало спостерігачів засуджували відмову в. о. міністра фінансів Ігоря Уманського від націоналізації АКБ «Надра» шляхом передачі активів та пасивів до Родовід Банку. Як на мене, дарма. Бо такого розвитку подій не бажають і в Нацбанку, розуміючи, що це призведе й до ліквідації банку «Надра», і до розкручування збитків «Родоводу», який і без того за обсягом втрат серед «призерів» минулого року. Банкам, як повітря, потрібна конструктивна антикризова програма. Оскільки економіка вже виказує перші ознаки розігріву — зростають залізничні тарифи й промислові ціни, активізується експорт та імпорт, пожвавлюється торгівля. Для когось гроші — дорогі, для когось — легкі, а ще для когось — проблематичні.

Для Мінтрансзв’язку, наприклад. Оприлюднений серед тижня проект наказу щодо змін у перелік коефіцієнтів, які застосовує Укрзалізниця до базових тарифів на вантажні перевезення, передбачає триразову індексацію на нинішній рік. З 1 квітня, з 1 липня і від 1 жовтня. Здебільшого — на метал, світлі нафтопродукти, продукцію хімічної промисловості, негабарити. Очевидно, що найбільші видатки лягають на плечі металургійних та хімічних підприємств, які, нагадаю, від жовтня 2008 року мають від уряду заморожені тарифи на залізничні перевезення та електроенергію. Вже підраховано, що вартість перевезень залізницею основних промислових вантажів зросте в середньому на 12 відсотків, тоді як метало- та хімічної продукції — більш як на 30, у випадку скасування пільг. Важко заперечити, що залізницям конче треба компенсувати втрати від девальвації гривні (на оновлення рухомого складу потрібна тверда валюта) й від інфляції (зросли ціни на металопродукцію, електроенергію, дизпальне та ін.), що теоретично сприятиме економічному розігріву. Але відсутність держбюджету, коаліційна невизначеність і, зрештою, хисткі позиції уряду свідчать, яка довга й терниста дорога від теорії до практики. Тому, швидше за все, преференції металургійній та хімічній галузям буде пролонговано, а Укрзалізниці доведеться підвищувати рентабельність доріг, зважаючи на особливості політичного моменту. А особливості полягають у тому, сказав мені по секрету один законодавець, що не відбувається нічого особливого, бо все закономірно.