![](/images_upload/2010/02/200210/xata_grazhda.jpg)
Це громадське об’єднання було створене 13 березня 1990 року на установчій конференції у Верховині. Нині воно налічує 13 районних та міських організацій гуцульського регіону, який охоплює території Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Незмінним керівником товариства всі ці роки є журналіст, колишній редактор верховинської районної газети «Верховинські вісті» Дмитро Ватаманюк. У статуті товариства, затвердженому установчим форумом, основною метою його діяльності було визначено збереження народних традицій, примноження матеріальної й духовної культури гуцулів, економічний та соціальний розвиток регіону. Нині товариство «Гуцульщина» знають не лише в Україні, а й за її межами. Воно організовує щорічні міжнародні гуцульські фестивалі, науково-практичні конференції, видає «Гуцульський календар», журнали «Ґражда» і «Гуцульщина», проводить велику просвітницьку і виховну роботу.
Для відзначення ювілейної дати Криворівню обрали не випадково. Це село воістину є серцем і культурною столицею гуцульського краю. Тут бували Іван Франко і Леся Українка, Михайло Грушевський і Гнат Хоткевич. Саме тут Михайло Коцюбинський написав, а пізніше Сергій Параджанов зняв «Тіні забутих предків».
Села з такою концентрацією музеїв важко знайти. Відомий етнограф Володимир Гнатюк називав Криворівню українськими Атенами, маючи на увазі її притягальну силу для вітчизняної творчої еліти.
Івано-Франківська область.
На знімку: хата-гражда у Криворівні, де знімався фільм «Тіні забутих предків».
Фото з архіву автора.