Телефонне повідомлення про те, що севастопольську школу № 57 заміновано, надійшло до чергової частини міліції пізно ввечері. На перевірку сигналу виїхала слідчо-оперативна група, співробітники вибухотехнічної служби й навіть керівники УМВС.
Із приміщення навчального закладу довелося по тривозі евакуювати два десятки спортсменів, що займалися цього вечора в різних секціях. Перевірка фахівців підтвердила припущення: бомби ані в школі, ані на прилеглій території нема.
Міліціонерам не становило особливих труднощів встановити телефон-автомат, з якого дзвонив невідомий. Через два дні вирахували й «жартунів»: двох друзяк, учнів четвертого й п’ятого класу. Чітко пояснити мотиви вчинку школярі не змогли, посилаючись то на бажання пожартувати, то на приклад з недавно переглянутого фільму. При цьому першість народження ідеї товариші намагалися переадресувати один на одного.
Жарт міліціонери оцінили згідно із статтею 259 Кримінального кодексу України: «Завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху». Санкція за таке правопорушення — аж ніяк не жарти: позбавлення волі до п’яти років. Рятує телефонних хуліганів від «повноцінного» покарання юний вік. Тому за принципом неминучості покарання відповідати за скоєне хлопчиськами доведеться батькам — їх притягнуть за неналежне виховання дітей.
