Я закінчував десятирічну школу. Діти гризли граніт науки одинадцять літ, онуки, за чинним законодавством, вчитимуться дванадцять.
Ці освітні переміни хтось гучно називає реформами, а за введення зовнішнього незалежного оцінювання ледь не встановлюють пам’ятники. Проте ми тільки наближаємось до Європи. Нас підганяють і ми часом неуміло, поспіхом прагнемо бігти, «задрав штаны за комсомолом».
...ЗНО — не заслуга нинішнього міністра освіти і науки. Точніше — не тільки його. Але Іван Вакарчук, схоже, увійде таки в історію: Верховна Рада вкотре відхилила законопроект № 4241 про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань провадження ЗНО і встановлення відповідальності за порушення порядку його проведення та використання результатів тестування. Отже, воно незаконне? — запитували і запитують мислячі мужі. Їм відповідали і відповідають: неприйняття законопроекту не вплине на проведення ЗНО в 2010-му (Український центр оцінювання якості освіти). МОН запевняє, що тестування відбудеться у зазначені строки і за правилами, затвердженими урядом і міністерством.
А як бути з порушниками порядку проведення оцінювання та використання його результатів, якщо не прийнято законопроект № 4241? «Є відповідні постанови Кабміну і накази МОНУ», — наполягають чиновники.
Можновладці (зокрема, Кабмін) запам’ятаються й іншим «ноу-хау»: забороною спілкування іноземними мовами (крім мов нацменшин) у школах. Конституційний Суд визнав неконституційними зміни в п. 46 Положення про загальноосвітні навчальні заклади, якими заборонялося в їхніх стінах спілкуватися неукраїнською.
Ці явні «проколи» можна пояснити прагненням догодити керманичеві, який за п’ять років поставив за мету ідентифікувати українську державу. Час довів: поспішиш — людей насмішиш. Вважаю, необачно поспішили і з введенням ЗНО, і з українізацією шкіл. Вони конче потрібні в незалежній країні, але з-під палиці лозунг «Кохайтеся!» не працюватиме.
Про це, певне, не подумали гарячі голови, які ініціювали розгляд законопроекту щодо зменшення терміну навчання в школах до 10 років.
«Таке суспільно значуще питання, як скорочення терміну навчання для здобуття повної загальної середньої освіти до 10 років, потребує серйозних громадських дискусій, експертного обговорення і варте того, щоб бути винесеним на парламентські чи комітетські слухання», — сказав голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Володимир Полохало під час обговорення згаданого проекту в комітеті.
«Лише після всебічного дискурсу можна виносити це питання на розгляд Верховної Ради України», — наголосив голова комітету.
Він також підкреслив, що «освіта апріорі є консервативною за своєю природою, в позитивному сенсі цього слова, і не може бути об’єктом різних експериментів та невиправданих крайнощів». І наголосив, що «такі важливі закони не можна ухвалювати в політичному, чи тим більше у виборчому контексті».
До речі, за підсумками обговорення цього документа в профільному парламентському комітеті три народні депутати проголосували за те, щоб направити його на доопрацювання, двоє за те, щоб відхилити, а один утримався...
МОН вважає, що:
Дванадцятирічка зберегла здоров’я дітей, унормувала навчальне навантаження, дала змогу запровадити п’ятиденний навчальний тиждень, а десятирічка поверне до шестиденного навчання, що загрожує здоров’ю школярів.
Понад 100 тисяч вчителів автоматично стануть безробітними.
Міжнародна спільнота не визнаватиме атестатів про середню та дипломів про вищу освіту, оскільки це є порушенням рекомендацій ЮНЕСКО про мінімальний 12-річний термін здобуття середньої освіти.
Витрачено 1,5 млрд. гривень на підручники. Для їх заміни необхідно ще більше коштів платників податків.
Скасується профільне навчання у старшій школі. Учням буде вельми складно вступити до ВНЗ.
Мабуть, доречно сказати, що в європейських країнах у середніх школах навчаються 12—14 років.
Колишній міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко негативно оцінив спроби адміністративного втручання в освітню галузь з боку окремих політиків. Він назвав не до кінця обдуманим законопроект народного депутата Анатолія Гриценка щодо повернення до 10-річної освіти.
«Цей крок є неправильним і неможливим із кількох причин, — зазначає Ніколаєнко. — По-перше, він руйнує систему середньої освіти. Якщо так станеться, то що робитиме 400 тисяч нинішніх дев’ятикласників, які навчались по 12-річній програмі? Як їм програму старшої школи (10, 11, 12 класи) втиснути в один рік? По-друге, навчально-методична база потребує оновлення. На це піде мінімум два-три роки. Абсолютний колапс буде із підручниками і посібниками, на їх передрук знадобиться до двох мільярдів гривень. Технічно ця робота може бути виконана лише за кілька років».
На думку Станіслава Ніколаєнка, слід визнати, що країна таки не готова до 12-річки, але сама ідея і вектор розвитку обрано правильно. Адже, за оцінками міжнародних експертів, збільшення на один рік терміну навчання сприяє зростанню внутрішнього валового продукту на 10 відсотків. І цим нехтувати не можна!
Аргументи професіоналів узяли до уваги народні депутати, обговоривши законопроект у сесійній залі. Здоровий глузд переміг — його відправлено на доопрацювання. Народні обранці мають намір винести проект закону на парламентські слухання і всенародне обговорення.
А якої думки про повернення до 10-річки ви, шановні читачі?
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
Авторитетна думка
Учені Академії педнаук України звернулися до народних депутатів із закликом не підтримувати запропонований політиками законопроект, прийняття якого може відкинути Україну назад на багато десятиліть.
Василь Кремень, президент АПН, дев’ятеро його однодумців, відомих науковців, зазначають, що ніхто в Європі не сприйме серйозно аргумент, буцімто українська школа здатна забезпечити якісну, конкурентоспроможну десятирічну (!) середню освіту.
Цей законопроект не витримує критики і з точки зору соціальної політики, він аморальний стосовно молодої людини, яку в 16—17 років «викидають» непідготовленою на ринок праці, де жоден роботодавець не візьме її на роботу. У педагогічному сенсі він також абсолютно нефаховий, бо давно відомо: якщо дитину не виховує сім’я і школа, це зробить «вулична педагогіка» з відповідними кримінальними наслідками. Тому «вивільнені», на думку авторів проекту закону, кошти швидше підуть не на зарплату вчителям, а на утримання пенітенціарної системи.
Проект, крім того, економічно необгрунтований, адже не враховує значних витрат бюджетних коштів на підготовку і видання нових програм і підручників, перепідготовку вчителів, технічне переоснащення ЗОШ, пов’язаних зі зміною структури школи, підкреслюють педагоги.
