Тема насильства у сім’ї дуже актуальна для Рівненщини. Тільки торік в області міліція з цього приводу склала 4254 адмінпротоколи, із них 133 — в інтересах дітей. За фактами фізичного насильства над дітьми прокуратура порушила тридцять кримінальних справ.

 

Від почутого у прокуратурі області про факти жорстокості і насильства над дітьми завмирало серце. У Сарненському районі вітчим за відсутності матері убив дворічне дитя (причому жорстоко — завдавши йому більше двадцяти тілесних ушкоджень) тільки за те, що воно плакало, просило їсти... У Радивилівському районі під час сімейної сварки батько зламав неповнолітньому сину руку... Звичайно, кривдники понесли за це кримінальне покарання.

А ось історія про чотирьох дітей з Волині, яких доля закинула на Рівненщину — у село Пєтушки Млинівського району. Сюди їх забрав опікун — далекий родич вічно нетверезих батьків, яких позбавили батьківських прав. До речі, від тих, хто дав їм життя, не бачили ні тепла, ні ласки, а лише чули нецензурні слова. З тривогою чекали діти, що далі з ними буде, як житиметься їм на новому місці і в чужій родині. До речі, сам опікун оселився в Пєтушках недавно, тож про його минуле односельці мало що знали. Хіба тільки те, що він з дружиною пішов у віруючі і мав купу своїх дітей та чимале хазяйство.

Спливали дні. Старший хлопчик, над яким була оформлена опіка, пішов до школи. Часто приходив у клас із синцями. Але на це спочатку ніхто уваги не звертав: мовляв, діти є діти — рухливі, від того, мабуть, і синці. Але коли хлопчик прийшов до школи з обпеченими долонями, які від болю навіть на стіл не міг покласти, педагоги стривожились. Поцікавились, що ж трапилось. З’ясувалось, що коли хлопчик прав свої шкарпетки, дружина опікуна, невдоволена тим, що він їй заважає, штовхнула його і той, щоб стримати падіння, потрапив долоньками на розпечену плиту...

— Опікун все виховання дітей зводив до того, щоб нагодувати й одягнути їх, хоча вони потребували більшого, бо у попередній сім’ї ними практично ніхто не займався, — розповідає старший помічник прокурора області з питань захисту прав і свобод неповнолітніх Ольга Крот (на знімку). — Тим часом до своїх дітей ставився зовсім інакше. По суті, опікун проблем прийомних дітей не вивчав і ставився до них, як до чужих — часто давав їм ляпаси. Дітям, старшому із яких було дев’ять, а найменшому — три з половиною роки, у сім’ї опікуна було некомфортно. Тому служба у справах дітей Млинівської райдержадміністрації наполягла на тому, щоб вилучити дітей із сім’ї опікуна.

Із села Пєтушки Млинівського району дітей забирають до Рівного у притулок. Працівники закладу, які побачили чимало на своєму віку, жахнулися від їхнього стану: як погано вони одягнуті, у менших дітей від постійного недоїдання з’явились залисини, не кажучи вже про синці на тілі. І навіть попри це опікун заперечував усі факти насильства над дітьми, поводився агресивно. Покопавшись у минулому опікуна, з’ясувались не зовсім пристойні факти із його життя — він був раніше судимим, відбував покарання за наркотики. У селі про це не знали, оскільки він переїхав сюди не так давно. А опіку над дітьми узяв тільки для того, щоб отримувати на них державну допомогу. Для села із високим рівнем безробіття це великі гроші.

— Ми позбавили його опікунства, припинили йому виплату державної допомоги на дітей, — продовжує Ольга Крот. — Дуже шкода, що законодавство передбачає тільки адміністративну відповідальність за вчинення насильства над дітьми. Тож, на мою думку, законодавцям варто було б доповнити Кримінальний кодекс статтею про відповідальність за насильство над дітьми. Адже у ньому є стаття 299, яка передбачає кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. А ось про дітей законодавці не подумали.

— А яка доля цих чотирьох дітей? — цікавлюсь в Ольги Василівни.

— Вони перебували в притулку три місяці. Вчилися там спілкуватися, їсти. Нині ж вони влаштовані у будинок сімейного типу, що у Рівненському районі. Діти тут доглянуті, нормально розвиваються, в любові, під нашим постійним контролем. Добре, що ми своєчасно забрали їх із сім’ї опікуна і вдалося уникнути тяжких наслідків, — каже Ольга Крот.

Подібних історій, коли діти опиняються у тяжких життєвих ситуаціях, Ольга Крот знає чимало. І дуже важливо, каже вона, вчасно виявити, втрутитися у долю дітей. Розповіла про випадок, коли у притулок із синцем під оком потрапила 14-річна дівчинка із Здолбунівського району. Сюди привели її проблеми у сім’ї: коли мама померла, батько зійшовся з іншою жінкою, у них народилася дитина, а старші діти ( від першого шлюбу) не дуже гармонійно вписувалися у цей новий сімейний тандем. Батько піднімав руку на старшу доньку — проти нього за спричинення легких тілесних ушкоджень порушили кримінальну справу. Але коли дівчинка з притулку повернулася у сім’ю, знову виникли такі ж проблеми і конфлікти. Батьку загрожувало позбавлення батьківських прав. І він відчув, що надалі така поведінка йому не зійде з рук. Тим часом і дівчинка зрозуміла, що потрібно змінити свою поведінку, не провокувати батька на конфлікт. Нині у цій сім’ї хоч не ідеальні, але терпимі стосунки.

— У цьому випадку все закінчилося добре, але буває, що на насильство неповнолітні відповідають насильством, — продовжує Ольга Крот. — Скажімо, у Сарненському районі батько знущався над всіма членами сім’ї, тож коли поїхали в ліс заготовляти дрова, син зарубав його. Під враженням від цієї резонансної події мешканка міста Сарни звернулася в прокуратуру, щоб запобігти подібному злочину у своїй сім’ї, який, на її думку, назрівав. Адже між батьком та її старшим сином склалися дуже напружені стосунки. Жінка боялася, що син може не витримати знущань її чоловіка і скоїти подібний злочин. У справу втрутилася прокуратура — подружжя розлучилося, батько пішов жити до своєї матері, залишивши сім’ю у спокої.

— Ольго Василівно, але ж, наскільки мені відомо, мали місце і факти, коли неповнолітні були винні у скоєнні насильства у сім’ї? — цікавлюсь.

— На жаль, жорстокими бувають і неповнолітні. Торік ми зафіксували десять випадків, коли діти вчиняли насильство в сім’ї. Так, у Рівненському районі п’ятнадцятирічний юнак бродяжив, постійно бив бабусю, яка була в нього за опікуна. Він поставлений на облік як такий, що вчиняє насильство у сім’ї. Або ще один трагічний випадок у тому ж таки Рівненському районі. 

17-річний юнак убив свою матір, вивіз у поле і закопав, а потім заявив у міліцію, що мати пропала, — розповідає Ольга Василівна. — Тож стараємось запобігати фактам насильства у сім’ї як з боку дорослих, так і з боку дітей заходами прокурорського реагування. Скажімо, торік 30 осіб було притягнуто до кримінальної відповідальності за порушення закону про попередження насильства у сім’ї, за матеріалами перевірок внесено 26 приписів і подань в органи виконавчої влади і правоохоронні органи, за якими притягнуто до дисциплінарної відповідальності одинадцять працівників органів влади, які зобов’язані були вести облік осіб, що вчиняють насильство у сім’ї, співпрацювати з відповідними службами для запобігання таким випадкам.