Це звернення до студентства, молодих спеціалістів раз у раз повторює міський голова Львова Андрій Садовий. Результат не забарився: останніми роками апарат працівників міської ради значно помолодшав. Прийшли якісно нові кадри, які реально «вирішують усе».
Наприкінці першого семестру в сесійній залі Львівської міської ради відбулися незвичайні збори. Андрій Садовий вручив великій групі студентів, які проходили стажування в міській раді, дипломи «За втілення інноваційних проектів та власний внесок у розвиток міста Львова». Ставка на молодь — це постійна «лінія» міського голови з перших днів роботи на посаді. Він заявив:
— Я хочу, щоб в апараті працювали активні лідери. Міська рада має випромінювати позитив на все місто...
Креативність ідей, молоде завзяття він цінує чи не більше як досвід. Цей ризик виправдав себе. Сформувалася генерація управлінців, що запропонувала нові підходи до програм життєдіяльності міста. Навіть візуально кадрова картина помітно змінилася: замість поважних панів і пань, котрі ще недавно простували коридорами ратуші із заклопотано-зосередженими обличчями, нині «літають» наввипередки юнаки та дівчата. І ніхто їм услід не бурчить щось на кшталт: молоде-зелене. До прикладу, журналісти були здивовані, коли одразу після виборів міського голови побачили на посаді керівника прес-служби юну студентку факультету журналістики Наталю Міхнову. Вона на той час уже встигла набути досвіду в громадській організації «Самопоміч». Таких прикладів чимало. Є й інший кадровий феномен. Попри невисоку зарплатню держслужбовця до міської ради прийшли фахівці з великих транснаціональних компаній, наприклад «Nestle». Бо їм тут цікаво, є умови для самореалізації. Факт промовистий.
Нині у всіх на устах управлінська криза. Роботодавці зазвичай шукають ірреальне — молодих фахівців з великим досвідом роботи. А у Львівській міській раді молодим кадрам, учорашнім випускникам вищих навчальних закладів чи студентам з нульовим управлінським досвідом вмикають «зелене світло». Останніми роками тут пройшли стажування три тисячі осіб. Вони мають значно більше шансів перемагати в конкурсах на заміщення вакантних посад.
Нова команда і резерв кадрів з’явилися не самі собою. Їх вирощують за всіма правилами агрономії: добре зерно — в добрий ґрунт і т. д. Водночас із врученням згаданих дипломів у сесійній залі в присутності міського голови та керівників управлінь відбулася презентація 23 нових студентських проектів, які пройшли конкурсний відбір. Конкурс тривав понад два місяці. Спочатку на сайт міської ради, в ЗМІ, а також на адресу вищих навчальних закладів міста надійшло повідомлення про умови конкурсу. Наголошувалося, що «участь у ньому можуть узяти всі бажаючі студенти. Основна мета — пошук та підтримка талановитої молоді, яка зможе виявити свої вміння генерувати ідеї та готувати проекти. При написанні проекту враховуватимуться новаторський підхід до розв’язання проблеми, актуальність теми та новизна ідеї. Бажаємо успіху! Львів потребує ваших ідей!».
Ідеї, що «проклюнулися» цього разу, варті уваги і мають реальні перспективи втілення. Зорієнтованими на потреби Львова є розробки майбутніх архітекторів, проект дитячого журналу. Цікаво, що деякі проекти підготовлено не за профілем навчання, а за інтересами. Наприклад, студент філософського факультету розробив проект велодоріжок, а студентка Української академії друкарства — соціальний проект «Ми — за тверезий Львів». Один із проектів має перспективи фінансування — його розглянула й підтримала профільна депутатська комісія. Це робота групи студентів Львівського лісотехнічного університету «Дослідження екологічного стану дерев-довгожителів парків Львова та шляхи їх збереження і охорони» (керівник — Зоряна Бринь). Михайло Казимир, в. о. начальника управління екології та благоустрою міста, вважає проект дуже актуальним, бо дерева-довгожителі є потенційно небезпечними, надто під час буревіїв. Найпростіший шлях — зрізати їх. Але зелені ветерани водночас зберігають пам’ять. До прикладу, деякі з них посадив свого часу митрополит Андрей Шептицький. Отже, проект передбачає вирішення долі кожного дерева зокрема.
Зазвичай усі стежки потенційних лідерів ведуть до заступника начальника відділу кадрів ЛМР Галини Бордун, відповідальної за впровадження програми «Перший кар’єрний крок», яку реалізують уже протягом трьох років. Власне креатив розпочався з персональних характеристик самої Галини Бордун, котрі не вписуються у звичні уявлення про «кадровиків». У часи не такі вже й давні ці посади віддавали військовикам-відставникам. Ті дотримувалися субординації і дистанції, ретельно й суворо просіювали біографії на предмет благонадійності й вірності курсу керівництва тощо. У Галини Бордун інші завдання й орієнтири. Педагог і психолог за фахом, вона людина демократична й комунікабельна. Проходження стажувань чи практик власне розпочинається в її кабінеті з особистої розмови з кожним претендентом. Вона цікавиться напрацюванням студента, з’ясовує, чи свідомий його вибір. Потім відділ кадрів формує групи для зустрічі з керівниками управлінь. Стажери проходять спеціальні тренінги за різними напрямами. Наприклад, з ділової етики, психологічний. Доводиться проводити і своєрідний «лікнеп», адже більшість, по суті, не знають, що таке програми, проекти, як «подати» себе. У навчальних закладах вони не отримують такої інформації. Прогалину заповнюють у міській раді не лише в інтересах її апарату. Кадрова політика формує ресурс для всього Львова, і це, за словами міського голови, «треба робити, щоб місто розвивалося».
У лютому розпочалося стажування авторів 23 згаданих проектів. Воно триватиме від двох до семи місяців під патронатом відповідних управлінь. У будь-якім разі перший кар’єрний крок стане злітною смугою для добрих ідей. Адже новачки приходять у колектив однодумців і неодмінно відчують атмосферу зичливості, підтримку.
