Ранкове засідання 16 лютого
Верховна Рада призначила проведення інавгурації — складання присяги — новообраним Президентом України на четвер, 25 лютого 2010 року. За внесений главою парламенту Володимиром Литвином проект парламентської постанови «Про внесення змін до календарного плану проведення шостої сесії Верховної Ради України шостого скликання у зв’язку з проведенням урочистого засідання, присвяченого складанню присяги новообраним Президентом України» проголосували 238 депутатів із 422, зареєстрованих у сесійній залі. Згідно з рішенням парламенту, новообраний Президент складе присягу в сесійній залі на урочистому пленарному засіданні Верховної Ради, яке розпочнеться о 10-й годині ранку. Ця постанова набуває чинності з дня її прийняття.
Постанову підтримали у повному складі фракції Партії регіонів, КПУ, Блоку Литвина, а також 15 депутатів від блоку «Наша Україна — Народна самооборона», один із фракції БЮТ, а також три позафракційні депутати. БЮТ не голосував за проведення урочистого засідання парламенту для складання присяги новообраним Президентом, оскільки наполягає на розгляді в суді усіх скарг.
Розпочалося пленарне засідання зі складання присяги новообраним депутатом від блоку «Наша Україна — Народна самооборона» Віктором Матчуком (на знімку). Центральна виборча комісія України 1 лютого 2010 р. визнала обраним народного депутата від «НУ—НС» В. Матчука у зв’язку з достроковим припиненням повноважень депутата Івана Сподаренка, який помер у грудні 2009 р. До обрання до парламенту В. Матчук працював на посаді голови Рівненської обласної державної адміністрації.
А на пропозицію народного депутата від «НУ—НС» Миколи Аржевітіна парламентарії привітали аплодисментами героїв афганської війни у зв’язку з річницею виведення.
Іншою постановою парламент скасував проведення місцевих виборів у 2010 р. Згідно з постановою «Про визнання такою, що втратила чинність постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році» скасовується попереднє рішення парламенту, яким передбачалося проведення виборів 30 травня 2010 р. За таке рішення проголосувало 250 народних депутатів. Коли ж відбудуться чергові місцеві вибори, наразі невідомо. Профільному парламентському комітетові доручено підготувати відповідне рішення.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин зауважив, що робоча група, яку очолює його перший заступник Олександр Лавринович, має підготувати пропозиції щодо юридичного вирішення даного питання. В. Литвин також запропонував наступного пленарного тижня ухвалити законопроект, яким передбачається внесення змін до Конституції України щодо термінів проведення виборів до місцевих органів влади і направити його до Конституційного Суду України.
Фракція БЮТ не голосувала за скасування місцевих виборів. Під час обговорення народний депутат із фракції БЮТ Олег Ляшко запропонував профінансувати вибори до місцевих рад за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України, оскільки досі не ухвалено цьогорічний держбюджет. На це В. Литвин зауважив, що гроші з резервного фонду мають спрямовуватися на ліквідацію наслідків стихійних лих. Він наголосив, що особисто не дуже сприймає порушення питання щодо перенесення дати виборів, але за це рішення проголосувало 250 народних депутатів.
Парламент прийняв у першому читанні проект закону про Державну концепцію міграційної політики. Законопроектом визначаються: терміни, правові основи, мета та принципи державної міграційної політики України; основні засади регулювання міграційних процесів, обмеження у сфері міграції та відповідальність за незаконну міграцію; завдання державних органів щодо реалізації засад державної міграційної політики; загальні пріоритети державної міграційної політики; повноваження та завдання органів державної влади щодо впровадження державної міграційної політики; інформаційне й фінансове забезпечення проведення державної міграційної політики; міжнародне співробітництво у сфері міграції.
У цілому ухвалено проект закону «Про внесення змін до Закону «Про соціальний захист дітей війни». Цей документ надає право інвалідам, котрих віднесено до категорії «діти війни», отримувати стаціонарну медичну допомогу в шпиталях ветеранів війни за відповідних показань та за наявності вільних місць. 
 
Із виступів представників фракцій
Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ, Блок Литвина:
— Хотів би перефразувати один на перший погляд парадоксальний вислів: хто б не виграв вибори, до влади приходить Міністерство фінансів. Адже не тільки перед політиками, а й перед усім суспільством постали фундаментальні проблеми економічного характеру. Дивитися на них через рожеві окуляри, робити вигляд, що їх немає — це шлях у нікуди. За статистикою уряду, маємо майже 40 мільярдів доларів державного боргу, тобто більш аніж удвічі з початку кризи. У 2010 року тільки бюджетним проектом на обслуговування боргу передбачалося виділити 22, 7 мільярда гривень, а це третина всіх видатків на загальнодержавні функції. Тільки за кредитами МВФ доведеться виплачувати до 25% усіх валових міжнародних резервів України. Які на цьому тлі можуть бути інвестиції в Україну? Лише за офіційною статистикою, цей рівень упав майже вдвічі. Хто інвестуватиме в країну, у якій політика важливіша за економіку? Так само хто інвестуватиме в країну, де правила гри в економіці змінюються з кожними виборами? Як наслідок — Україна у 2009 році посіла останнє місце серед європейських країн за рейтингом економічних свобод. З-поміж 183 країн світу Україна посідає за цим показником 162-гу позицію.
Євген ЦАРЬКОВ, Комуністична партія:
— Хотів би звернутися з проханням підтримати ініціативу спеціальної комісії Верховної Ради і фракції комуністів про заборону приватизації Одеської кіностудії. Спілка кінематографістів, співробітники Одеської кіностудії звернулися до фракції КПУ з відкритим листом із проханням зупинити приватизацію цього об’єкта. У цьому місяці збираються продати 50% + 1 акцію знаменитої кіностудії приватному інвестору. Під тиском кінематографістів сьогодні вдалося припинити захоплення земель на Французькому бульварі, а це — гектари на березі Чорного моря. Але, на жаль, ті інвестори, які сьогодні володіють Одеською кіностудією, показали, що вони не мають намірів розвивати цю галузь, а ставлять перед собою лише одне завдання — приватизувати цю ділянку землі й забудувати її елітними об’єктами нерухомості. За чотири роки інвестори так і не змогли довести, що їхньою основною метою був захист кіновиробництва в Україні та створення нових фільмів. Сьогодні вже ведуться проекти землевідведення і ніхто не має наміру захищати виробництво нових кінофільмів. Контрольний пакет акцій у 300 мільйонів гривень хочуть продати за 100 мільйонів. Ми отримаємо трохи більше 350 гривень за сотку землі. Тому вимагаємо, щоб і народні депутати, і комісія Фонду держмайна, і спеціальна комісія парламенту наполягли на недопущенні приватизації Одеської кіностудії, а Генеральну прокуратуру, Кабінет Міністрів просимо звернути особливу увагу на тих «діячів», які дорвалися до керівництва кіностудією і фактично грабують не лише майновий комплекс кіностудії, а й нашу історію.
Микола АЗАРОВ, Партія регіонів:
— Нарешті Держкомстат оприлюднив дані про ВВП за четвертий квартал минулого року. Порівняно з абсолютно провальним у четвертому кварталі 2008 року падіння становило мінус 7 %. Це означає, що уряд не зміг зупинити спад виробництва, падіння доходів населення, зростання цін. Казна порожня, криза у кредитуванні, у будівництві, куди не глянь — скрізь провали, свідчення неефективності цієї політики. За п’ять років не розпочато і не здійснено жодної реформи, жодного позитивного перетворення. Влада чіпляється за народних депутатів, обробляє суддів, веде консультації, а в цей час у країні немає бюджету. Вже через місяць розпочнуться весняно-польові роботи, а ціни на дизельне пальне злетіли, запасів палива у селян немає, як і немає грошей на необхідне для проведення посівної. Немає добрив, не проводиться ремонт сільськогосподарської техніки, таке враження, що уряду немає жодної справи до того, що відбувається у країні. Уже зараз цілком очевидно, що треба готуватися до повені. А маємо злочинну нерозторопність, відсутність будь-яких дій, коли треба завозити матеріали, техніку, готувати людей до евакуації. Начебто ми забули і ніхто не спитає: а куди ж подівся так званий грипозний мільярд? Адже лікарі попереджають про другу хвилю епідемії. Але уряду зараз не до епідемії, і не до пандемії, уряд зайнятий іншими справами.
Іван КИРИЛЕНКО, Блок Юлії Тимошенко:
— Наш кандидат, уся наша команда буде однозначно оскаржувати підсумки виборів у відповідні судові інстанції. Необхідні документи з вагомими аргументами про порушення виборчого законодавства та фальсифікації підготовлені й подані нашими юристами. Вибори — це найвища точка демократії для цивілізованого суспільства, а тому всі процедури тут повинні бути бездоганними, правила гри рівними для всіх учасників перегонів і зрозумілими виборцями, а підсумки такими, що не викликають сумнівів. У нас грубо порушено перше, проігноровано друге, великі обґрунтовані сумніви в третьому. У зв’язку з цим вважаємо некоректною постановку питання про дату інавгурації Президента до остаточного вердикту вищої судової інстанції.
Дехто нетерпляче вимагає скласти повноваження перед новообраним Президентом. Але у Конституції не передбачено такого. Новий Кабінет Міністрів формує нова Верховна Рада, або нова коаліція. Наш уряд працював і працюватиме у звичному режимі, вирішуючи нагальні проблеми для економіки. Повноважень і відповідальності у Прем’єр-міністра набагато більше, аніж у глави держави. Тому гратися у віртуальні іграшки ніхто не збирається.
На відміну від попередніх виборчих кампаній, у цій немає ані переможців, ані переможених. І справа не лише у відсотках довіри. Переможець перебуває в іншому місці, і він уже стукає в наші двері. Ім’я йому — друга хвиля світової економічної кризи. І вона має такі руйнівні характеристики, що перша хвиля згодом здаватиметься легким переляком. Отже, треба невідкладно врегулювати проблеми організації влади в країні. Ніщо не заважає створити робочу групу і відпрацьовувати пропозиції змін до чинної Конституції. Можливо, провести всеукраїнський референдум, щоб народ визначився, яка лінія нам потрібна — президентська чи парламентська.
Микола МАРТИНЕНКО, Блок «Наша Україна — Народна самооборона»:
— Вибори закінчилися, нарешті потрібно зосередитися на економіці. Криза нікуди не ділася, тому необхідно діяти рішуче і ефективно. Системним пріоритетом в економічній сфері має стати відновлення довіри до макроекономічної політики держави. Є ймовірність того, що колишні джерела економічного зростання, а саме потужне внутрішнє споживання та експорт, не дають можливості забезпечувати зростання ВВП. Обсяги банківського кредитування, у тому числі залучення зовнішніх джерел, які стимулювали споживання у минулі роки, зростатимуть значно повільніше, або й не зростатимуть зовсім. Світові ціни на українську експортну продукцію навряд чи залишаться на такому ж високому рівні, як раніше. Посилення адміністрування та примусу дасть зворотні наслідки: замість пом’якшення ризиків, проблем, вони тільки поглиблюватимуться. Тому для прискорення темпів економічного розвитку українській владі, в тому числі й парламентові доведеться шукати нові шляхи збільшення прямих внутрішніх та іноземних інвестицій. 
Досвід більшості країн продемонстрував, що шлях до економічного відновлення нерозривно пов’язаний із поступовим зниженням рівня податкового навантаження, розширенням бази оподаткування з підвищенням рівномірності розподілу податку від доходів. Необхідні зміни мають віднайти відображення у Бюджетній резолюції, яка разом із Бюджетним кодексом розглядається на початку літа. Крім того, Верховна Рада має доручити Рахунковій палаті провести аналіз багаторічного неефективного оподаткування і адміністрування та публічно оприлюднити його результати. Парламент має зобов’язати підприємства, які одержали державну підтримку, за підсумками 2009 року представити повний публічний звіт.
Олександра КУЧЕРЯВА.