Рахункова палата України в результаті перевірки використання державних коштів на будівництві мостів через Дніпро виявила порушення на 144 мільйони гривень. Про це під час засідання постійної комісії з питань соціального і економічного розвитку, бюджету і фінансів Запорізької міської ради повідомила заступник начальника комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Валентина Кошик. Однак ці порушення, за її словами, зумовлені тим, що одні законодавчі акти суперечать іншим.
Загалом претензії Рахункової палати можна розбити на декілька груп. Так, у 2005 році на будівництво мостів було обіцяно 80 мільйонів гривень, а фактично виділено 71 мільйон. У 2006 році недофінансування становило 38,9 мільйона гривень. Підрядник же виконав обсяг робіт на всю обіцяну суму, і управління капітального будівництва зобов’язане було підписати акти їх приймання. Але виникло протиріччя. Згідно із затвердженим у ті роки Кабінетом Міністрів порядком використання виділених коштів УКБ не мало права брати на себе зобов’язання і підписувати акти до надходження грошей на рахунок. Натомість відповідно до Бюджетного кодексу роботи можна було виконувати в межах запланованих асигнувань. Ще одна нестиковка полягала в тому, що Цивільний кодекс України зобов’язував замовника підписати акти виконаних робіт. Якби цього не зробили, підрядник міг звернутися з позовом у суд.
У 2009 році управління капітального будівництва авансувало мостобудівникам 64,5 мільйона гривень на закупівлю матеріалів. Підрядник придбав металоконструкції в установлений тримісячний термін. Однак Рахункова палата вважає, що за цей період треба було не лише закупити, але й укласти металоконструкції. Звичайно ж, правий той, у кого більше прав... І все ж претензія несправедлива, бо в порядку фінансування капітального будівництва нічого не сказано про необхідність використати ці матеріали в тримісячний строк.
Ще одна претензія стосується використання 32 мільйонів гривень з порушенням вимог тендерного законодавства. Тільки от якого саме? Адже тендери були проведені у відповідності з нормами діючого на той час законодавства, а Рахункова палата кваліфікує проведені закупівлі, приміряючи до нинішнього, хоча навіть студенти-першокурсники знають, що закон зворотної сили не має.
Ця інформація викликала жваву дискусію. Врешті-решт депутати дійшли висновку, що основні претензії Рахункової палати стосуються не Запорізької міської влади, а уряду, який не виконує свої зобов’язання. А нецільового використання бюджетних коштів комісія не встановила. Більше того, Рахункова палата підтримала міську владу в тому, що головній запорізькій будові треба присвоїти статус транспортної магістралі національного значення і не допускати затримки фінансування, що призводить до порушення технології та здорожчання проекту.
