У Великому залі Національної музичної академії України відбувся авторський концерт композитора Олександра Яковчука. Виконавці: Київський муніципальний академічний хор «Хрещатик», диригент — Павло Струць; Симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України, диригент — Володимир Шейко. Солісти: Богдана Півненко — скрипка, Анна Нужа — віолончель.
Хочу поділитися міркуваннями після цього концерту. Сильне враження справили обробки українських народних пісень, що звучали у виконанні хору «Хрещатик» під орудою пана Павла Струця. Музична мова обробок — складна й незвична за гармонією та поліфонічними прийомами, але камерний хор блискуче виконав ці твори. Варта уваги хорова фактура. Вона цілком відповідає природі людських голосів. Ніде не було відчутно зловживання звуковими ефектами, які часто зустрічаються у сучасній хоровій музиці. Особливо гарне враження справляє вміння композитора вирівнювати звучання хору по регістрах і завжди проводити головну музичну тему тими голосами, які найліпше звучать у даному регістрі. В цьому є щось подібне до оркестровки в оркестрі. Цією технікою мало хто володіє досконало. Олександр Яковчук сам співав колись як хорист, майже 10 років. Отже, добре знає хор і його специфіку. Взагалі, Яковчук, без перебільшення, є одним із найбільш знаних сучасних вітчизняних композиторів, що працюють у жанрі хорової музики. Є мало українських професійних хорових колективів у світі, які не співали б його «Триптих» або знамениту «Щедрівку». Нині Літургію Яковчука готує до виконання український хор «Булава» із Лондона.
Композитор записав в Україні, Югославії та Словаччині понад 1500 українських народних пісень. І зробив 203 обробки цих пісень для хорів різного складу. При цьому він, на відміну від багатьох попередників, широко використовує так званий принцип симфонізації хорового письма. Яковчук має свій яскравий творчий стиль у хоровому жанрі, що склався у нього дуже рано, — він уже простежується у «Триптиху», написаному автором ще у 22-річному віці. Нині Олександр Яковчук, безумовно, — зрілий майстер хорового письма, який цілком вільно володіє всіма методами музичної виразності. Цьому яскравим підтвердженням були 11 обробок українських народних пісень, виконаних з великим успіхом камерним хором «Хрещатик»на початку концерту.
Далі прозвучав «Концерт для скрипки та симфонічного оркестру», написаний у 2005 році. У цьому монументальному симфонічному полотні розкривається ще одна цікава грань творчості композитора: вміння компонувати музику для концертного виконання, розраховану на блискучих віртуозів-виконавців. Автор використовує як справжні народні мелодії, так і стилізує свої власні теми у контексті розвитку музичного матеріалу. Мовою музики О. Яковчук хоче розповісти світові про свою країну, народ, його боротьбу за незалежність. Композитор знайшов своєрідні музичні інтонації і часів Мазепи, і часів визвольних змагань ХХ сторіччя.
На закінчення вечора відбулася світова прем’єра «Концерту для віолончелі та симфонічного оркестру», написаного у 2006 році. Цей твір композитор присвятив жертвам політичних репресій в Україні. Трагічний у своїй основі «Концерт» має разом із тим оптимістичне звучання. Вишукана інтонація, глибока і різнобічна характеристика музичних образів у поєднанні з цікавими та органічними прийомами сучасного музичного письма ставить «Концерт» О. Яковчука у ряд визначних творів, написаних для віолончелі з симфонічним оркестром на початку ХХІ сторіччя. «Концерт» — непересічний за значенням і в музичному, і в громадському житті сучасної України. Попри трагічне звучання, музика «Концерту» вселяє віру в непереможність народу, в незламність його державотворчого духу. Твір закінчується деструктивною «Кодою-Реквіємом» за загиблими в сибірських таборах репресованими українцями, чиї безіменні могили овіяні вітром забуття.
Хочеться відзначити віртуозну гру солістів — скрипальки Богдани Півненко та віолончелістки Анни Нужі. Саме завдяки їхній майстерності слухачі могли гідно оцінити музику композитора. Особлива подяка — чудовому диригентові Володимиру Шейку, чия цікава інтерпретація творів була нагороджена довготривалими оплесками.
Мирослав КОРЧИНСЬКИЙ, композитор і музиколог.
ДОВІДКА
Олександр Яковчук (нар. 1952 року) закінчив композиторський факультет Київської консерваторії (1976 р.). Член Національної спілки композиторів України з 1978 року, Ліги композиторів Канади та Канадського музичного центру — з 1996 року. Лауреат п’яти Всеукраїнських композиторських конкурсів та трьох міжнародних.
Автор опери «Незабутнє», містерії «Сім слів Малахія», балету «Пригоди у Смарагдовому місті», ораторії «Скіфська пектораль», 14 кантат для різних складів виконавців, п’яти симфоній, двох симфонічних поем та інших творів. Особливе місце у творчості О. Яковчука посідає «Концертна тріада» — цикл із трьох концертів для скрипки, альта і віолончелі із великим симфонічним оркестром, а також чотирьох камерних концертів для скрипки, альта, віолончелі та фагота. О. Яковчук також є автором відомих «12 концертних прелюдій і фуг» для фортепіано та інших творів для цього універсального інструмента. Серед них — цикл «Дикі звірі Канади» та «12 поліфонічних п’єс». Його фортепіанні твори з великим успіхом виконуються в Україні й за її межами. «Etobіcoke Musіc Festіval» (Канада) позаторік видав збірник ансамблів Олександра Яковчука для фортепіано в чотири руки та партитуру симфонії-реквієму «Тридцять третій». Нині він поєднує творчу діяльність з викладанням на кафедрі композиції у Національній музичній академії України.
