На зміну курсу долара впливає навіть... погода

— Коли створена мною система видала прогноз зростання долара до гривні у співвідношенні один до восьми, ніхто не вірив у таке, — каже Сергій Козловський. — Воно й не дивно. Адже на той час за долар давали 4,6, а пізніше — 5 гривень. А тут раптом такий значний стрибок. Коли я вперше оприлюднив на лекції інформацію про можливе зростання курсу долара, студенти сприйняли її з усмішкою. Так само з недовірою поставилися до неї колеги. Аргументи про те, що такі дані видала система, не переконували скептиків. Зате як вони пожвавилися після того, коли долар справді став дорожчати й досяг прогнозованої мною позначки.

За словами вченого, студенти після того не давали йому проходу. Все перепитували, чого надалі очікувати від «зеленого». Дотепер це роблять.

— Моя система моделювання та прогнозування валютного курсу багатогранна, — каже співрозмовник. — Вона включає в себе цілу низку розрахунків, навіть такий аспект, як... зміна погоди. Бо цей чинник теж впливає на коливання курсу. Що маю на увазі? Кліматичні негаразди неодмінно позначаються, зокрема, на урожайності сільськогосподарських культур. А хліб — це теж валюта.

На прохання спрогнозувати валютний курс на найближчий час, зокрема у післявиборний період, учений спершу зазначив, що нині він уже не працює з цією системою. Хоча вона й стала його науковою роботою. Представляв її на розгляд спеціалізованої вченої ради Технічного університету Поділля, що в Хмельницькому. Саме там відбувався захист кандидатської дисертації на здобуття звання кандидата економічних наук. Молодого науковця тоді підтримали одноголосно. Один із членів ученої ради навіть зауважив, що така робота «тягне» на докторську дисертацію.

— Це раніше дозволялося розвивати тему кандидатської дисертації в докторську, — каже пан Сергій. — Тепер таке повторення заборонено. Тому для написання докторської я обрав іншу тему — йдеться про моделювання і прогнозування складних економічних процесів та управління стійкістю економічних систем. Мій прогноз для національної валюти невтішний. Система видала б його набагато точнішим. Я припускаю, що долар дорожчатиме й надалі. Не виключаю можливості, що за один «зелений» найближчими місяцями платитимемо 10—12 гривень.

Сергій Козловський після закінчення школи навчався одночасно в двох вищих навчальних закладах: у Вінницькому технічному університеті на стаціонарі, а в Тернопільській академії народного господарства — заочно. Вдома, у Вінниці, опановував спеціальність «комп’ютеризовані системи, автоматика та управління», а в Тернополі — «фінанси й кредит». В обох вишах здобув дипломи з відзнакою: у Вінниці — магістра, у Тернополі — спеціаліста.

Батько Сергія, кандидат економічних наук, професор Володимир Олександрович Козловський, більш як тридцять років працює у Вінницькому національному технічному університеті. За сина, коли той був студентом, ніколи не клопотав перед колегами. Навпаки. Сергій згадує випадок зі студентського життя. На засіданні вченої ради вирішувалося питання про присвоєння іменних стипендій кращим студентам. У списку претендентів значилося і його прізвище. Однак батько не підтримав кандидатуру сина. Точніше, утримався під час голосування. «Батько змалку привчав мене й старшого брата до того, що в житті в усьому слід найперше покладатися на самого себе, — каже Сергій. — А про його скромність можуть розповісти колеги в університеті й не тільки...»

Іменну стипендію студент Козловський таки отримував. Виправдав її сповна: на час закінчення університету мав 12 опублікованих наукових статей.

— У всьому я тягнувся за старшим братом, — продовжує Сергій. — Андрієві на три роки більше, ніж мені. Нині він завідувач кафедри у Вінницькому економічному інституті. Молодшим завше хочеться випередити старших. Так було й у мене. Брат навчався в аспірантурі протягом трьох років. Я закінчив аспірантуру достроково. Він захистив наукову дисертацію через три роки після навчання в університеті, а я на півроку раніше.

В аграрний університет його запросили п’ять років тому. Тоді він очолював кафедру банківської справи у Вінницькій філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Молодшого від нього на такій посаді не було в жодному іншому навчальному закладі міста.

На запитання «Де Сергій знаходить стільки часу для роботи?» відповідає з усмішкою:

— А я працюю цілодобово. Ледве вдається знайти трохи часу для нашої маленької дитини, яку виховуємо разом із дружиною.

До цього мені залишається додати, що молодий учений опублікував сто наукових праць, три монографії, видав п’ять підручників, два з яких із грифом Міністерства освіти й науки України.