У нас реформи замінюються волюнтаристськими прожектами, заходи — паперовими звітами, політика — політиканством.
Боляче і гірко, що ареною таких подій стає школа. Що, пригадаємо, там відбувалося напередодні президентських виборів? Гадаєте, готувалися до ЗНО чи контрольних, що замінять державну підсумкову атестацію?
Ні! Підготовка до виборів — от що лихоманило ЗОШ. Можновладці давно зрозуміли, що вчительство є рушійною силою електорату. Тому кожні вибори використовують вчителів. Їх записують членами в партію (добровільно-примусово). До речі, знаю колег, які перебували одночасно в двох партіях...
А ще нашого брата залучають до агітації.
Найкраще почуваються директор і завуч — вони найкращі пропагандисти чужих ідей. Уроки знімали — і йшли в маси. Найактивніших годі було побачити в стінах ЗОШ. Розклад уроків змінювався чи не щодня. А що в тому дивного! Парламентарії на сесії не ходять, там владарюють «кнопкодави», то чому вчителям не можна?
А як же обов’язки директора, завуча, чи вчителя-активіста?
У першому лише семестрі кількість непроведених уроків у деяких ЗОШ сягала від 30 до 50. А це ж невикладений матеріал, нараховані гроші, зроблені відповідні записи у журналі. Але ж уроків не було! Дітям не дали знань! Зате вони отримали гарну науку: чесно працювати не обов’язково, можна нічого не робити, а гроші мати...
Ми незадоволені політиками. А якими виростуть діти, які все бачать і розуміють? Сівачі з подвійною мораллю — такими запам’ятаються багато менторів на чолі з керівництвом навчальних закладів і райво.
Це ми вже проходили. Комуністи і комсомольці, котрі двадцять років тому вщент розбивали капіталізм, тепер найбагатші капіталісти, часто побратані з криміналом.
Колись Ніксон пішов з посади президента США після того, як його партію звинуватили в проведенні нечесної виборчої кампанії.
Цікаво, чи відмовиться майбутній Президент України від посади, коли дізнається, що тисячі директорів, завучів, учителів зраджували професії, не виконували свої обов’язки, агітуючи за нього?
Вірність Батьківщині починається з вірності обов’язку. Чи заслуговують на повагу високопосадовці, які прийшли до влади аморальним шляхом? Безчестя породжує безчестя.
Олена КИЯНИЦЯ, сільський вчитель.
Крим.
