Чи надавати митним органам право здійснювати оперативно-розшукову діяльність і провадити досудове слідство? Відповідь на це питання намагалися знайти учасники «круглого столу», організованого Комітетом Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Нещодавно тут зареєстрували проекти змін до закону про оперативно-розшукову діяльність та до Кримінально-процесуального кодексу. Обидва їх комітет підтримав.
Одним із найнебезпечніших злочинів у нашій країні вважається контрабанда. Її розкриттям займаються Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки, прикордонна та податкова служби. Однак, чи не основний тягар боротьби із цим явищем лягає саме на плечі митників. Водночас лише ця структура позбавлена законодавчо закріплених повноважень на проведення оперативно-розшукової діяльності. Як же митникам боротися із контрабандистами? Вони мають право проводити дізнання, або, за домовленістю з іноземними державами, застосувати метод контрольованої поставки (допуск під своїм контролем ввезення, вивезення з України або транзит через неї наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів тощо). Цих інструментів замало, вважає голова профільного комітету Ігор Калєтнік. Те, що митники не можуть проводити оперативно-розшукову діяльність, фактично зводить нанівець процедуру дізнання, наголошував він. До того ж це ускладнює співпрацю із відповідними закордонними службами, які здебільшого такою діяльністю займаються.
Факт. Оперативно-розшукова діяльність — це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.
Позбавити митників права проводити слідство — це все одно, що змусити копати без лопати. Таке порівняння навів представник СБУ, перший заступник начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Михайло Курник. Однак він повернув хід розмови і в інше русло, зауваживши, що без сприяння нечистих на руку митників контрабанда взагалі не могла б існувати як така. Важливо не дати ще більше можливостей таким спритникам. На думку посадовця, законодавцям слід більше уваги приділити тому, як налагодити механізм передачі інформації про факти правопорушення, встановлені митниками, в інші структури.
Ще категоричнішим виявився директор департаменту законодавства про правосуддя, правоохоронної діяльності та антикорупційної політики Міністерства юстиції Руслан Рябошапка. Він акцентував на тому, що митникам слід зосередитися більше на такому виді своєї діяльності, як запобігання контрабанді. За його підрахунками, якщо митній службі й нададуть право проводити оперативно-розшукову діяльність, то цей підрозділ зможе становити все одно не більш як 12—15 слідчих, які працюватимуть, найпевніше, в столиці — далеко від кордонів, а відтак про оперативність у такому слідстві говорити не доведеться. На думку урядовця, основна проблема криється все-таки в недостатньо чіткій співпраці митників та СБУ.
Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Ігор Калєтнік, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя Юрій Кармазін, члени Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Ян Табачник, Артем Пшонка під час засідання «круглого столу» на тему: «Надання права здійснення оперативно-розшукової діяльності і проведення досудового слідства митними органами України».