Регламент став законом

Ухваливши в цілому як закон законопроект про Регламент Верховної Ради України, сесія перейшла до розгляду питань у першому читанні. Зокрема, за основу ухвалила проект закону про особливості передачі в оренду та концесію об’єктів центрального водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності.

Доповідаючи це питання, заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Олександр Попов зауважив, що основні технології у сфері водо- і теплопостачання були змонтовані ще у 70-ті роки, нині мають низький коефіцієнт корисної дії та високу енергоємність.  Щоб утримати зростання цін на житлово-комунальні послуги, наголосив парламентарій, галузь потрібно модернізувати та впроваджувати енергозберігаючі технології. У найближчі кілька років держава не зможе це зробити, впевнений він. Законопроект же передбачає залучення бізнесу до співпраці з територіальними громадами для ефективного управління об’єктами водо- та теплопостачання.

Власне законопроект визначає особливості передачі в оренду та концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, та особливості здійснення оренди та концесії таких об’єктів. Водночас враховує і можливість передачі в концесію об’єктів незавершеного будівництва.

Одначе думки парламентаріїв щодо законопроекту розділилися. Одні наголошували, що без модернізації, на яку в держави коштів немає, ми ризикуємо отримувати «фронтові зведення» про кількість будинків, які залишилися без тепла та води. Інші навпаки — зауважували, що свого часу були роздані обленерго, але в модернізацію галузі кошти все рівно не вкладаються. А права громадян ніхто не захищає.

У відповідь О. Попов зауважив, що законопроект не дає «зелене світло» оренді та приватизації, а лише передбачає особливі умови орендування. Власником майна при цьому залишається певна територіальна громада.

Зрештою, народні обранці ухвалили законопроект у першому читанні. Щоправда, лише з другої спроби.

Крім того, сесія розглянула депутатські та урядовий проекти законів про забезпечення громадян доступним житлом.

Депутатський проект народні обранці розкритикували. За словами заступника Голови Верховної Ради Миколи Томенка, це приклад документа, який узагалі не можна реєструвати.

Профільний комітет, думку якого озвучив Юрій Сербін, підтримав лише урядовий законопроект. Саме його народні обранці ухвалили 320 голосами «за». Він, зокрема, містить положення про встановлення права громадян на доступне житло та державну підтримку на будівництво або придбання доступного житла і ведення обліку громадян. У проекті також прописано норми, які запобігатимуть зловживанням із доступним житлом. Зокрема, передбачено створення єдиного державного реєстру громадян, які мають право на доступне житло. Водночас запроваджується свідоцтво про право на державну підтримку, що є документом суворої звітності, форму і порядок видачі якого визначатиме Кабінет Міністрів. Крім того, зазначається, що тими, хто потребує державної підтримки на будівництво (придбання) доступного житла, є громадяни, середньомісячний сукупний дохід яких у розрахунку на одну особу не перевищує чотирикратного розміру середньомісячної заробітної плати в регіоні.

Потому сесія в першому читанні ухвалила зміни до закону «Про застосування амністії в Україні».

У першому читанні сесія розглянула також низку законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо протидії вчиненню злочинів проти статевої свободи та недоторканності неповнолітніх).

Законопроект Володимира Сівковича передбачав хімічну (фармакологічну) кастрацію особи, яка вчинила статевий злочин проти неповнолітньої особи. За словами парламентарія, кастрація мала застосовуватися за шість місяців до виходу засудженого на свободу. Таким чином, упевнений він, можна було б запобігти судовій помилці.

Проект народного депутата Юрія Кармазіна передбачав відповідальність не лише особи, яка вчинила злочин, а й за поширення неправдивих відомостей про вчинення таких злочинів, у тому числі й у ЗМІ.

Але народні депутати ухвалили проект закону, який передбачає збільшення строку ув’язнення за вчинення такого злочину з 8 до 10 років, а також можливість застосування довічного ув’язнення.

Звіт тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин, пов’язаних зі звинуваченнями в розбещенні неповнолітніх, обранці перенесли на наступне пленарне засідання.

На ранковому засіданні народні депутати привітали з днем народження свого колегу Павла Костенка (на знімку).