27 січня у «Голосі України» надруковано кореспонденцію «Прокурори не знайшли складу злочину...» У ній ішлося, що Київрада цинічно й нахабно перетворює місто на лісоповал, надаючи земельні ділянки під забудову у паркових і рекреаційних зонах. Цього разу — 14,7 га уздовж лінії метро від станції «Лівобережна» до станції «Чернігівська» — не лише в зеленій зоні відпочинку, а й санітарній, яка відділяє колії від житлових будинків.
Перші 1,15 га між вулицею Малишка та Броварським проспектом нові користувачі — ТОВ «Проектна компанія «Ярус» уже «освоїло»: не маючи на те дозволу, «лісоруби» повалили здорові дерева — переважно сосни віком від 70 до 100 років. Різні джерела називають їх кількість — від 100 до 250 штук. Як і завданий збиток — від 70 тис. до 2,7 млн. грн. Про це писали київські газети. Вони, посилаючись на офіційну особу в Дніпровській РДА, повідомили: районна прокуратура, яка порушила щодо цього кримінальну справу, закрила її, оскільки земельна ділянка перебуває у приватній власності.
Спростування
За кілька днів прес-служба прокуратури Києва оприлюднила інформацію про знищення цих зелених насаджень. І про те, що ЗМІ повідомили недостовірну інформацію про закриття прокуратурою Дніпровського району кримінальної справи. У повідомленні йдеться, що прокуратура Києва порушила кримінальну справу за фактом вирубки дерев поблизу станції метро «Дарниця»: «Одразу 31 грудня минулого року Дніпровським РУ ГУ МВС України в Києві за фактом умисного знищення зелених насаджень і вирубки дерев порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 194 (умисне знищення або пошкодження майна) КК України.
Водночас співробітники райуправління міліції не врахували низки обставин, що супроводжували вирубування дерев. Зокрема, організований характер робіт з видалення насаджень, і того, що вони виконувалися в інтересах конкретної юридичної особи. Це викликало необхідність вивчення матеріалів кримінальної справи прокуратурою району. Земельна ділянка, на якій знесено зелені насадження, передана у приватну власність ТОВ «Проектна компанія «Ярус». Відповідно до вимог природоохоронного законодавства, при наданні земельної ділянки має бути сплачена відновна вартість насаджень, що підлягають видаленню. Однак підприємством вирубано дерева без документів, які б підтверджували сплату їх відновної вартості.
За висновками Державної екологічної інспекції у Києві, знищено 150 дерев різних порід, чим завдано збитків — 74 тис. грн. Тому, за результатами перевірки прокуратурою Дніпровського району, 20 січня 2010 року порушено кримінальну справу за фактом перевищення службових повноважень посадовими особами ТОВ «Проектна компанія «Ярус» за ч. 1 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень) КК України. Порушені кримінальні справи об’єднані в одну, досудове слідство в якій здійснюється прокуратурою Дніпровського району. В столичній прокуратурі звернули увагу на те, що прокуратурою Дніпровського району кримінальна справа, порушена працівниками міліції, не тільки не закривалась, як це прокоментував у ЗМІ один із керівників Дніпровської РДА, а й була порушена за вчинення більш тяжкого злочину» (повідомлення прес-служби друкуємо з незначними скороченнями. — Авт.).
Сміятися чи плакати
Читаючи спростування, не зовсім зрозуміла, про що йдеться? Якщо коротко, то і «Голос України», й інші ЗМІ писали про те, що територія уздовж лінії метро від станції «Лівобережна» до станції «Чернігівська» — це міська зелена зона. Тому відведення тут ділянок для забудови заборонене природоохоронним законодавством. Але кримінальна справа порушена за  «фактом умисного знищення зелених насаджень і вирубки дерев, перевищення службових повноважень службовими особами ТОВ «Проектна компанія «Ярус».
Як розтлумачили мені у прес-службі прокуратури міста, йдеться про покарання посадових осіб «Ярусу» за те, що знищили дерева без дозволу. А якби такий дозвіл був, то їм нічого не загрожувало б? Тепер скажіть, сміятися чи плакати треба від такого «торжества» справедливості? Чомусь прокуратура не розслідує рішення Київради, яка  надала цю ділянку під забудову, а намагається притягнути до кримінальної відповідальності її власників, які   без дозволу знищили зелені насадження на ділянці, що їм належить. І покарання відоме: Державне управління охорони  довкілля у  Києві оцінило знищення 150 дерев у Дарниці у 74 тис. грн. Саме такий штраф має сплатити ТОВ «Ярус».
Крім того, як пояснили в прокуратурі міста, воно має сплатити також відновну вартість вирубаних дерев, яка, за даними ще одного державного органу — Держжитлокомунінспекції, становить 2,7 млн. грн.
Запитання виникають не лише у зв’язку зі знищенням дерев у Дарниці. У тому само числі «Голосу України» йшлося ще про одне, не менш цинічне й нахабне рішення Київради — дозвіл на забудову ТОВ «Парус» частини скверу на вулиці Прорізній. Попри протести мешканців, тут зведено паркан, за яким мав вирости «заклад громадського харчування». Хоч представники забудовника й пред’явили ордер на порушення благоустрою, але він не дає права на будівництво. Але наші правоохоронні органи цього чомусь «не помічають».
Свавілля заполонило Київ до безмежжя.  Хіба втрата 74 тис. грн. штрафу — збиток для серйозної фірми? З другого боку, з’ясовується, за українським законодавством, при передачі ділянки у власність дерева стають власністю нового господаря. Тож протестуй чи не протестуй, а в результаті на місці парків однак стоятимуть чергові торговельно-розважальні центри?
Невже насправді сили нерівні?
Кияни, яких обурює нахабство та безкарність «лісорубів», намагаються боротися з цими сучасними варварами, яких прикриває влада.  Але сили вочевидь нерівні, бо мерзенний промисел триває: зникають сквери, зелені зони й просто дерева там, де товстосумам захотілося побудувати чергову забігайлівку. А вандалам якщо й загрожує штраф, то в кілька тисяч гривень. З другого боку, хто-небудь пригадає, щоб когось істотно покарали за знищені зелені насадження?
І насамкінець — цитата з листа читача, киянина П. В. Васильчука: «Нічого не зміниться доти, доки ми не побачимо першого повішеного на головній площі столиці за лиходійство, вчинене проти Києва!». Звісно, не йдеться про буквальне виконання цієї поради. Але чи насправді спроможні наші правоохоронні органи по-справжньому захищати українські закони, караючи незалежно від того, хто саме їх порушив? Отакі міркування викликало в мене спростування прокуратури Києва щодо публікацій на тему знищення частини лісу в Дарниці. 
Громада відвоювала сквер на Прорізній
Коли цю кореспонденцію було підготовлено до друку, до редакції надійшло повідомлення, що прокуратура Києва опротестувала рішення Київради про надання в оренду земельної ділянки для ТОВ «Парус» на вулиці Прорізній.
У повідомленні йшлося про те, що це рішення є незаконним і підлягає скасуванню, оскільки під час його прийняття порушено вимоги законів України «Про планування і забудову територій», «Про основи містобудування», «Про землеустрій», а також Земельного кодексу України. Встановлено, що проект землеустрою не отримав висновку експертизи землевпорядної документації, а також не був погоджений з органами архітектури, санітарно-епідеміологічної служби, з природоохоронним органом та органом з охорони культурної спадщини, як того вимагає Земельний кодекс України.
Передана в оренду земельна ділянка знаходиться в межах архітектурної охоронної зони, а згідно з вимогами містобудівного законодавства для її відведення необхідно було розробити історико-містобудівне обгрунтування, чого не зроблено. Земельна ділянка відповідно до висновку Державного управління екології та природних ресурсів у Києві розташована в зеленій зоні, де за державними будівельними нормами дозволяється будівництво лише споруд рекреаційного призначення.
Крім того, прокуратурою Києва принесено протест на виданий ордер Головного управління контролю за благоустроєм Київської міської державної адміністрації про порушення благоустрою, яким товариству «Парус» дозволено встановити огорожу на цій ділянці. Водночас опротестовано дозвіл Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища про розміщення ТОВ «Парус» тимчасової споруди та сезонного майданчика на Прорізній. Протест прокурора відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» зупиняє дію вказаних рішень та підлягає обов’язковому розгляду у встановлений законом десятиденний термін.