Запит на реаліста

Кабінету Міністрів удалося у січні збільшити доходи до держбюджету більш як на третину. Якщо мова про 12,45 мільярда гривень, то це навіть більше рівня 2008 року, на старті якого економіка, нагадаю, зростала. Позитивний результат спричинив, звісно, черговий викид гіпотез, за рахунок чого його досягнуто. Казали, посприяли авансові платежі. Як на мене — тільки почасти. В січні перевиконали плани держпідприємства Мінвуглепрому, гірничо-металургійного комплексу, машинобудування, що дало змогу одержати додаткові надходження від податку на прибуток. Хоча відсутність строків сплати цього податку і, власне, бажаної динаміки обсягів виробництва справді надихали на збирання авансів, через обмежене фінансування видатків і наближення до виборів, не думаю, що податківці цим зловживали. Так само, зважаючи на новоріччя, неважко здогадатися про додаткові надходження в держбюджет акцизних зборів унаслідок  пожвавлення імпорту.

Це та інше не означає, що з бюджетними доходами все гаразд. По-перше, зрозуміло, що додатковим джерелом доходів у січні став невідшкодований ПДВ. За деякими даними, Держказначейство не виконало навіть рекордно низький план із відшкодування ПДВ, що фактично зупинило цього місяця експорт зерна. По-друге, навіть наявність таких високих доходів у січні не гарантує фінансування геть усіх захищених статей і обслуговування наявних боргів. По-третє, з огляду на політичну нестабільність, дефіцит Пенсійного фонду, високу динаміку соціальних виплат і дотаційні ціни на природний газ країна потребує вагоміших перемін в економічному розвитку, ніж прогнозуються на 2010-й. Важко не погодитися з тими експертами, які вважають, що прогнозне зростання ВВП на 2—3 відсотки за рік є недостатнім для усунення усіх наявних проблем у соціально-економічному розвитку країни. Якби ж то ми не створювали нових проблем і не консервували старі! І якби ж то новий Президент не прагнув би організувати свій тіп-топ шляхом монетизації дефіциту бюджету, що одразу занурить країну в інфляційні процеси. Нагадаю, вже у січні споживча інфляція становила 1,8 відсотка.

Чимало проблем кочують роками, поглиблюючись і загрожуючи суспільству, безвідносно до того, хто є Президентом, а хто прем’єром. До однієї з проблем Президент країни Віктор Ющенко з’їздив у Калуш на Івано-Франківщину.

Діяльність місцевого калійного заводу, створеного на базі основних фондів ВАТ «Оріана», ще із середини сімдесятих років минулого століття становить реальну техногенну небезпеку й навколишньому середовищу, й життєдіяльності людей. Тут роками полюють за калійними солями, відкриваючи й закриваючи копальні, лишаючи в кар’єрах токсичні відходи, насаджуючи в грунтах карстові пустоти, гребуючи екологічною та геологічною безпекою. Виробляючи калійні добрива, тут «засолили» у діжках більш як 11 тисяч тонн отрути, якій ніяк не дадуть ради. Це не означає, що місцева влада не била на сполох — міський голова ініціював навіть проведення референдуму щодо визнання міста зоною екологічного лиха. І офіційний Київ вряди-годи виділяв якісь гроші на «мінімізацію негативного впливу» загрозливого виробництва, але про них забували, щойно на зміну одному уряду приводили інший. Наразі в Калуші Віктору Ющенку прямо сказали: «Щоб запобігти екологічному лиху (на територіях відпрацьованих шахт — близько 100 промислових об’єктів і понад тисячу житлових будинків), потрібні... гроші». Не проблема?! Ще яка! Бо, по-перше, на момент візиту Віктора Ющенка в Калуш ще не визначилися з тим, що робити з економічно перспективним виробництвом — консервувати його чи розвивати далі, інакше кажучи, скільки грошей потрібно. А, по-друге, на бюджетній кухні далеко не все тіп-топ, навіть попри обнадійливий притік доходів у січні.

Проблеми ті самі, що й на початку минулого року: токсичні активи і недостатня капіталізація низки навіть великих банків, вразливість фінансового стану НАК «Нафтогаз України», значний рівень державного боргу, бюджетна невпорядкованість...

У січні промисловість додала обертів, і вдарили морози — країна спожила значно більшу кількість природного газу. При тому, що імпортували 2,55 мільярда кубометрів блакитного палива. Інакше кажучи, за нього сплатили на 200 з гаком мільйонів доларів США більше, ніж передбачали в Міністерстві фінансів. А відтак чергова проплата «Газпрому» провокувала ситуативне послаблення гривні на валютному ринку, яка девальвувала вже від початку року на один відсоток. Як на мене, курсові коливання і в подальшому справлятимуть негативний вплив на споживання домогосподарств, і це гальмуватиме вихід економіки з кризового стану. Зазначте: ані харчова промисловість, ані легка ще не повернули обсягів виробництва минулого року.

Нацбанк прогнозує істотне зменшення дефіциту платіжного балансу й не бачить підстав для серйозної ревальвації або девальвації гривні. Так само він розраховує на подальше уповільнення інфляції. Але його сценарій спирається на прийняття реалістичного державного бюджету на 2010 рік, що може відбутися тільки після того, як вгамуються політичні пристрасті довкола виборів Президента, покликаного стати не популістом, а реалістом.

...За тиждень стрімко підскочила вартість сиру, не кажучи вже про цукор. Дійшло до ажіотажного попиту й штучних обмежень у деяких супермаркетах. Міністр економіки Богдан Данилишин побачив у цьому політичне замовлення. І нагадав учасникам ринку, що необгрунтовані ціни на основні продукти харчування тягнуть за собою, крім іншого, кримінальну відповідальність. Але чи всі почули, якщо в країні хронічно не вистачає реалістів?