Українська економіка живе в умовах жорсткої конкуренції, тому сьогодні як ніколи потрібно розвивати всі напрями і методи державного протекціонізму, підвищувати ефективність захисту внутрішнього ринку, посилювати стимули для розвитку власного бізнесу. Про це говорили учасники міжнародного науково-практичного семінару «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект», який відбувся в Донецьку. Вчені і практики із двадцяти країн світу вважають перспективним створення фінансово-промислових груп і консорціумів експортної орієнтації за участі держави. На думку економістів, Україна має конкурентну перевагу не лише через дешевизну робочої сили, а й через накопичений роками інтелектуальний і технічний потенціал.
Учасники обговорення запропонували скоротити імпорт у тих сферах економіки, де вітчизняні товаровиробники можуть розв’язати проблему задоволення попиту не гірше зарубіжних за умови отримання відповідних ресурсів. Експерти визнають, що такий крок може датися нелегко, але орієнтація на розвиток імпортозамісного виробництва та обладнання може стати одним із важливих кроків до справді рівноправного світового співробітництва. В іншому разі процеси глобалізації становлять реальну загрозу для економік країн із низькими та середніми доходами.
А ось прямі іноземні інвестиції у вітчизняне виробництво можна лише вітати. На жаль, потенційних інвесторів відлякують складна податкова система, корупція, бюрократизм та відсутність належного правового захисту. «Україна стратегічно зацікавлена в надходженні ефективних і добросовісних іноземних інвестицій, які повинні відвернути загрозу консервації низького технологічного рівня промисловості, — відзначили учасники семінару в прийнятому резюме. — Ураховуючи це, необхідно досягти якісних змін в оздоровленні інвестиційного клімату, а також терміново розпочати формування національного правового середовища із внесенням відповідних уточнень до нормативних актів, які регулюватимуть поведінку транснаціональних корпорацій на національному ринку».
«Понад дві третини загального обсягу промислової продукції в Україні припадає на галузі, які виробляють сировину, матеріали та енергетичні ресурси, — каже доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри «Міжнародна економіка» Донецького національного університету Юрій Макогон. — Частка продукції соціальної орієнтації становить одну п’яту загального обсягу промислового виробництва. Майже зникає легка промисловість. Галузь машинобудування хоча і додала в темпах протягом 1999—2007 років, але її частка у структурі промисловості через кризу знизилася до 10,3 відсотка, що в три-чотири рази менше рівня розвинених країн». Неефективна структура та висока енергоємність промислового виробництва в Україні, зростання цін на енергоносії змусили підприємців шукати способи підвищення ефективності роботи. Не утруднюючи себе пошуком резервів технологічної модернізації виробництва, в більшості галузей останніми роками просто підвищували ціни, додає професор. Парадоксальна ситуація склалася під час економічної кризи: імпорт став дорогим, тому на ринку залишилися нечисленні вітчизняні виробники, які пропонують високі ціни за не завжди якісний товар.
У першому півріччі 2010-го, на думку економіста, темпи скорочення ділової активності уповільняться, хоча докризового рівня досягти не вдасться. Ю. Макогон прогнозує низьку активність у будівельному секторі через відсутність попиту та активізацію процесів злиття і поглинання. Щодо роздрібної торгівлі, то її обсяг практично не зміниться. Так само не зміниться офіційна кількість безробітних, хоча приховане безробіття та затримки у виплаті заробітної плати зростатимуть. На думку експерта, реальний валовий внутрішній продукт України до кінця року скоротиться на 14 відсотків, а інфляція становитиме 13 відсотків.
 
Фото Вікторії БАКУМЕНКО.