Ранкове засідання 9 лютого
День у парламенті після президентських виборів минув на диво спокійно. Після оголошення заяв від депутатських фракцій політичні пристрасті вщухли, і народні обранці працювали за порядком денним, обговорюючи законопроекти у звичайному режимі.
Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко висловив стурбованість новим розвитком подій довкола книгарні «Сяйво». За його словами, ввечері 8 лютого, за свідченнями очевидців, до книгарні ввірвалося близько 50 осіб, які почали викидати на вулицю працівників магазину, ламати сигналізацію і заварювати металевими щитами вітрини. Керував цими діями чоловік, що представився новим директором книгарні. Після приїзду правоохоронних органів частина нападників зникла з місця події, решта ж представила трудові угоди, укладені з новим директором магазину. Станом на 9 лютого книгарня «Сяйво» не працює, в приміщенні перебувають представники обох конфліктуючих сторін та журналісти.
Заступник Голови Верховної Ради назвав загальновідомим той факт, що до багаторічної конфліктної історії з книгарнею «Сяйво» причетна Шевченківська районна рада столиці та депутати Київради з блоку Леоніда Черновецького. Однак, на його думку, показово, що спробу остаточно знищити книжковий магазин вчинено після президентської виборчої кампанії. «Можливо, це випадковість, а можливо, реакція на те, що в команді Віктора Януковича немає великого пієтету до української культури та мови», — зазначив М. Томенко. Він наголосив, що парламент повинен узяти під свій контроль дане питання, та звернувся до голови тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин порушення Конституції та законів України, прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу Кирила Куликова і голови Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності Володимира Яворівського з проханням розібратися в ситуації. Окремо заступник Голови Верховної Ради попросив представників Партії регіонів долучитися до захисту української книгарні.
У першому читанні прийнято зміни до Закону «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», які розширюють перелік осіб, віднесених до категорії потерпілих від репресій, та передбачають гарантії їх соціального захисту. Згідно з проектом, потерпілими від політичних репресій визнаються особи, які народилися в жінок, котрі на той час відбували покарання у вигляді позбавлення волі або примусового поміщення в лікувальні заклади і згодом реабілітованих, а також особи, які перебували у віці до 18 років разом із батьками, один з яких чи обоє на той час відбували покарання в місцях позбавлення волі, в засланні, на виселенні чи спецпоселенні і згодом реабілітовані. Або ж залишились у віці до 18 років без опіки батьків, один з яких чи обоє були репресовані і згодом реабілітовані відповідно до закону.
Проектом також передбачається поширити частину пільг, передбачених Законом «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» для реабілітованих громадян, на осіб, які визнані потерпілими від політичних репресій. Зокрема, особам, які потребують поліпшення житлових умов, пропонується надати право на першочергове одержання житла. А мешканцям сільської місцевості — безпроцентну позику та першочергове забезпечення будівельними матеріалами для будівництва житла. Крім того, особам, визнаним потерпілими від політичних репресій, які є інвалідами або пенсіонерами, передбачається: надати право на одержання пільгових путівок для санаторно-курортного лікування та відпочинку; безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, зниження оплати житлової площі та комунальних послуг на 50 процентів, позачергове надання медичної допомоги і 50-процентне зниження вартості ліків за рецептом.
За основу в першому читанні також ухвалено законопроект про прилеглу зону України. Проект регулює порядок здійснення Україною, відповідно до чинних міжнародних договорів, митного, фіскального, імміграційного та санітарного контролю у прилеглій зоні, а також права і обов’язки щодо затонулих у прилеглій зоні археологічних та історичних об’єктів. Зокрема, пропонується доповнити Кодекс про адміністративні правопорушення статтею щодо відповідальності за незаконні дослідження та вилучення археологічних та історичних об’єктів культурної спадщини у прилеглій зоні. За це передбачається накладення штрафу від чотирьохсот сорока до тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та конфіскація засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення.
Ухвалений у першому читанні законопроект про внесення зміни до статті 20 Закону «Про об’єднання громадян» уточнює, що право представляти і захищати свої законні інтереси у державних та громадських органах включає також право на звернення до суду по захист прав, свобод та інтересів його членів.
Законопроектом про техногенну безпеку, ухваленим у першому читанні, пропонується на законодавчому рівні визначити основні засади техногенної безпеки та державного регулювання техногенно небезпечних об’єктів, зокрема ліцензування, державної експертизи, аудиту, страхування цивільної відповідальності, перевірки та оцінки стану техногенної безпеки. Заходи з забезпечення техногенної безпеки мають враховуватися органами архітектури, замовниками, забудовниками, проектними та будівельними організаціями при проектуванні та забудові населених пунктів, будівництві, розширенні, реконструкції та технічному переоснащенні потенційно небезпечних об’єктів, установ та організацій.
Наприкінці засідання голова Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності Володимир Яворівський доповів про результати парламентської перевірки інциденту довкола книгарні «Сяйво» в Києві. Депутат розповів про деталі захоплення книгарні невідомими й запропонував на час з’ясування всіх обставин укласти угоду між книгарнею та державною службою охорони, щоб зберегти майно книгарні. «Найближчим часом доповімо, хто стоїть за цим беззаконням у самісінькому центрі Києва», — запевнив В. Яворівський. Голова Верховної Ради Володимир Литвин доручив звернутися до Генпрокуратури, Служби безпеки та органів внутрішніх справ із проханням надати парламентові інформацію щодо ситуації довкола української книгарні.
 
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Із виступів представників фракцій
Валерій БАРАНОВ, Блок Литвина:
— За 19 років колективними зусиллями не вдалося побудувати ефективну українську державу, що забезпечує гідне життя своїм громадянам. Винуваті в цьому й колишні непрофесійні керівники, й саме суспільство. Нищівний популізм руйнує нашу країну й виставляє її на міжнародне посміховище. У нас немає іншого виходу, крім як припинення обману людей. Необхідно негайно приступати до програми реформ, до її роз’яснення суспільству й поетапного процесу її реалізації. Вибори закінчилися, досить брехати й плювати одне в одного, давайте працювати над розв’язанням перезрілих проблем. А що є базовою проблемою для нас? Перше — це недієздатна система управління. Друге — зруйнована вщент система підготовки кадрів. Абихто вже управляє чим завгодно. Третє — повністю корумповано правоохоронну й судову системи. Четверте — зруйнована економіка, задавлена податками. Із цих проблем треба починати, і без цього не буде виконано жодної обіцянки. Але політики розуміють і те, що коли людям запропонувати професійну програму реформ, то за них ніхто ніколи не проголосує. Суспільство не хоче реформ, не хоче створювати собі занепокоєння із ними. Воно чекає на диво, чекає наполегливо й давно. У нас має вистачити мужності позначити мету, до якої йдемо, і скласти професіоналам програму. От її й треба обговорювати та демонструвати вміння вирішувати ці проблеми. Україна ще не знала жодної серйозно гідної програми дій уряду. Зазвичай це набір благих побажань, спроба створити віз із квадратними колесами, потрібно змінювати системні механізми. Прийшов час ліквідувати в існуючій формі районні та обласні держадміністрації, як вертикаль президентського адмінресурсу на виборах, змінити партійну систему виборів.
Алла АЛЕКСАНДРОВСЬКА, Комуністична партія:
— Сьогодні значно частіше чуємо таку фразу: «Україна розколота». Ми, комуністи, вважаємо неправильним таке твердження. Україна не розколота, вона єдина держава з єдиним народом. Але, на жаль, Україна перебуває на порозі катастрофи. На виборах вирішується багато, але вибори не розв’язують усіх проблем. Вони не вирішують проблеми громадян України — роботи, заробітної плати, розвитку економіки, забезпечення особистої безпеки. Ми, комуністи, запропонували свою платформу, що має стати основою для забезпечення прав наших громадян, — права на працю, охорону здоров’я, освіту, на вільне життя у вільній країні. Ми раді, що Віктор Янукович узяв цю платформу в роботу й що, ґрунтуючись на наших пропозиціях, ми доб’ємося виходу із кризи. Ми сподіваємося на те, що буде зупинено сповзання України до фашизму, це питання, що турбує дуже багатьох громадян України. Не може бути єдності в народі, не може бути безпеки в державі, якщо в нас піднімають голову фашистські формування, якщо основою внутрішньої політики стає ідеологія фашизму. Ми наполягаємо на тому, щоб це питання в нашій країні назавжди було вирішено. Багато громадян України чекають вирішення найнеобхідніших проблем. До нас звертаються інваліди, які не мають права на безплатний транспорт. Ми з обуренням дізналися, що у Верховній Раді була спроба фальсифікувати рішення про внесення змін до закону, за яком родина померлого інваліда одержувала право на користування тим автомобілем, що йому був наданий на пільгових умовах. Вимагаємо, щоб імена тих, хто причетний до цих фальсифікацій, були оголошені з трибуни Верховної Ради.
Микола АЗАРОВ, Партія регіонів:
— Усі абсолютно міжнародні спостерігачі, всі місії, без винятку, включаючи найвторитетніші — ОБСЄ, ради НАТО, Європейського Союзу та ПАРЕ, визнали вибори демократичними й чесними. Й закликали Тимошенко поводитися гідно, визнати поразку, як це має бути в демократичній країні, й піти у відставку. Але, на наш величезний подив, вона втратила здоровий глузд, втратила голову й закликає весь народ боротися. За що? За високі ціни, за безробіття? Смішно, вона бореться з усім світом, зі своїм власним народом. Вона не визнає авторитетні думки міжнародних спостерігачів. Це нонсенс, вона ставить на своїй політичній кар’єрі жирну крапку. Про які принципи ви кажете, шановні панове депутати, коли на закритих дільницях у в’язницях, використовуючи адміністративний ресурс, забезпечено 100-відсоткову явку виборців на дільниці? І 100% спецустанов проголосували за вашого кандидата? Це й ганьба, й сміх. Ви прагнули застосувати технологію неявки на виборчі дільниці на південному сході й зірвати вибори, варта осуду поведінка ваших членів виборчих комісій, які в 10 округах на південному сході й у Криму блокують підведення підсумків. Нічого з ваших безуспішних потуг не вийде. Уже на сьогодні всі дільниці й у Криму, й у Луганській області здали свої протоколи.
Але треба разом виводити країну з кризи й хаосу. Ми повинні разом забезпечити гідне завершення переходу влади до професіоналів, не пізніше березня прийняти антикризовий бюджет і антикризову програму дій.
Сергій СОБОЛЄВ, Блок Юлії Тимошенко:
7 лютого 2010 року в Україні проходило повторне голосування з виборів Президента України. Основним Законом передбачається і гарантується вільне волевиявлення, проте голосування 7 лютого знову не стало взірцем прозорої та демократичної реалізації права голосу. Не секрет, що команда лідера Партії регіонів з самого початку була налаштована на фальсифікацію виборчого процесу. Для цього вони здійснили відставку міністра внутрішніх справ, за лічені дні до другого туру виборів протягнули зміни до закону про вибори Президента, який порушив баланс формування виборчих комісій і відкрив шлюз для порушень у виборчому процесі. Єднання Януковича та Ющенка забезпечило гвалтування парламенту для прийняття цього закону. Це поставило під сумнів здатність чинної Верховної Ради працювати в рамках Конституції та законів. А депутатів — обстоювати інтереси своїх виборців цивілізованим шляхом.
Фракція БЮТ вимагає скасувати цей закон і повернути парламент у конституційне поле, змити ганьбу та приниження. Саме тому ми внесли проект закону, просимо включити його до порядку денного і після розгляду в комітетах поставити на голосування у Верховній Раді. Оскільки закон про вибори Президента приймається не лише для виборів 2010 року, а назавжди. Саме тому наполягаємо, щоб норми про формування виборчих комісій на паритетних засадах були відновлені в законі про вибори Президента. Це не останні вибори Президента, і закон не може формуватися під кандидата, який не зможе перемогти у чесній боротьбі. День голосування продемонстрував цинічне нехтування українського законодавства, нахабний тиск на виборців і широкий арсенал фальсифікацій. Ми захистимо в судах право співгромадян на чесні прозорі вибори. А Партії регіонів порадимо: не поспішайте ділити посади, бо ви вже ділите посаду технічної першої леді.
Олександра КУЧЕРЯВА.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.