Загальна сума заборгованості із заробітної плати в Донецькій області становить 1 460 мільйона гривень. Більша частина боргу числиться за державними вуглевидобувними підприємствами — 1 360 мільйона гривень. Здебільшого це так звані обов’язкові нарахування на зарплату, які мають іти до Пенсійного фонду та інших спеціальних фондів, а також до місцевих бюджетів. Заборгованість перед працівниками становить лише 2,2 відсотка від загальної суми. Торік Кабінет Міністрів дозволив вугільним підприємствам не робити обов’язкових відрахувань, а виплачувати лише «голу» зарплату робітникам. Передбачалося, що з початку 2010 року шахти почнуть погашати заборгованість. Але через складний фінансовий стан вугільних підприємств — грошей від продажу вугілля не вистачає навіть на зарплату — уряд переніс термін погашення заборгованості.
Це призвело, зокрема, до затримок із виплатою регресів, тобто відшкодувань гірникам у зв’язку із каліцтвом чи професійним захворюванням, отриманим на виробництві. «Я пішов до банку знімати гроші, а мені кажуть — не перерахували, — скаржиться колишній гірник Анатолій Тимонін. — І так уже три місяці не платять». «Раніше я міг відкладати на «чорний день» хоча би трохи, а зараз усю пенсію «з’їдаю». Регресу немає», — зітхає ще один мій співрозмовник, також колишній шахтар.
«Своєю «турботою» уряд виявив шахтарям ведмежу послугу, — прокоментував ситуацію народний депутат України, голова профспілки працівників вугільної промисловості Віктор Турманов. — Відстрочки вугільним підприємствам за обов’язковими платежами найболючіше вдарили по самих робітниках галузі. Потерпіли і мешканці шахтарських міст, а також незахищені верстви населення — пенсіонери, інваліди. До профспілки звертаються трудящі, які сьогодні не можуть оформити заслужену пенсію, тому що підприємство не робило перерахувань до Пенсійного фонду за останні півроку. У чому винна людина? Або інша ситуація: інваліди-регресники вже два місяці не отримують із Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві належні виплати. А для багатьох регрес є єдиним джерелом існування».
У профспілці побоюються, що згодом уряд просто «спише» борги вугільних підприємств перед бюджетом, і пропонують під час формування державного бюджету на 2010 рік записати необхідні для повного погашення заборгованості кошти окремим рядком.