Непогана, але примхлива

На численні прохання наших читачів публікуємо довгостроковий прогноз погоди на 2010 рік народного прогностика Володимира Лиса

Як людина, яка за східним календарем народилася в рік Тигра, авторитетно засвідчую, що рік цей ще не розпочався. Настане він аж 14 лютого о 4.50 за київським часом. Отже, бажаючі ще зможуть зустріти його, але, за східною традицією, обов’язково просто неба (бажано в полі). Та свій «смугастий» характер Тигр уже почав виявляти, даруючи вельми контрастну погоду. На жаль, так триватиме й надалі.

Уся перша лютнева декада буде морозною, справді зимовою. Холод завершиться мокрим снігом та дощем десь 8—10 лютого. Потім поступово теплішатиме з апогеєм у середині місяця. Це тепло має спочатку перерватися ще не дуже відчутно на початку двадцятих чисел, а ось в останні дні лютого зима знову, втретє чи вчетверте, повернеться.

Місяць багатий на професійні свята, серед яких і Всесвітній метеорологічний день (23 березня). До того ж, нагадаємо, що за народним календарем 14 березня визначає, якою буде погода влітку. Цьогоріч на 19 березня припадають ювілеї двох великих українських поетів — Максима Рильського та Ліни Костенко. Отож ми не уникнули спокуси підкріпити прогнозування чудовими рядками їхніх поезій про пори року.

Що ж до самого березня, то початок календарної весни має бути засніженим, швидше зимовим, ніж весняним. Нагадають про себе заметілі, які з перервами турбуватимуть майже всю першу десятиденку. Після 8 березня почне поступово теплішати, і перше весняне тепло прийде в середині місяця. Його змінять дощі, сльота і, швидше за все, ще одна порція снігу після 22 числа. Потім настане короткочасне тепло.

До того часу, поки, за гарним образом Ліни Костенко, «весна підніме келихи тюльпанів» (не в парниках, звісно, а на відкритих квітниках), ця красуня-примхливиця ще обдарує нас і теплом, і холодом. А на початку місяця, після невеликого похолодання — Пасха, яка нинішнього року прийде надзвичайно рано, 4 квітня, і подарує нам теплі, справді весняні дні. Можливо, вони захоплять і наступну, провідну, неділю, але швидше за все саме цього дня погода почне псуватися. Середина місяця дощова (де-не-де і засніжити може), а потім на тиждень (орієнтовно 18-25) — випогодження. Кінцівка місяця холодна.

Після цих холодних днів на початку травня має потепліти і прийти те, про що не менш образно і панорамно висловилася та ж Ліна Костенко:

Тепла п’ятиденка, геть тепла погода, можлива до 9 травня. Але саме на День Перемоги (допустимий варіант — наступного дня) обіцяє пройти дощ. Середина травня — також з періодичними дощами і з похолоданням, і теплою майже всією декадою, яка і завершить весну.

На початку літа — теплі дні, але з можливими нічними приморозками. Зіпсується погода після сьомого числа. Примхливою і з дощами буде майже вся друга червнева десятиденка. Холодна хвиля — на-прикінці декади. А ось після 20 червня — прихід теплої літньої погоди. Тієї, про яку Максим Рильський писав:

Аж не віриться, що колись вірш того ж Рильського з такими прекрасними рядками: «Ластівки літають, бо літається, і Ганнуся любить, бо пора...» називали занепадницьким, декадентським і навіть антирадянським. А у знаменитому вірші «Війна червоної та білої троянди», написаному рівно 55 років тому, Максим Тадейович створив незабутній пейзаж:

Здається, ці рядки про цьогорічний липень. Перші його п’ять-сім днів обіцяють бути дуже теплими. Але далі дві хвилі серйозних дощів з перервами. Тепла майже вся остання липнева десятиденка, за винятком хіба кінцівки, бо дощі можливі 29-30 липня.

Майже весь теплий, погідний випадає цьогорічний серпень. Дощі можливі в середині місяця, а деяке погіршення погоди — вже після Дня незалежності. Тоді, коли можна буде сказати вслід за Рильським:

Вересень відгадувати, звісно, не треба. Початок вересня, його перша п’ятиденка — типово літня. Час збирання другого, уже картопляного, врожаю. Але поспішати треба буде, бо десь так числа 6-8 почнеться несприятлива погода. Особливо прохолодною має бути середина місяця. Потепління повинно настати після 18 числа і третя декада знову буде теплою (за винятком хіба кінцівки), з приходом першого бабиного літа.

Початок його прохолодний, але з поступовим випогодженням. З приходом пори, коли доречно знову покликати у свідки Ліну Костенко:

Потепління наростатиме, хоч його перерве дощ 9-10 жовтня. Середина місяця також тепла. Раптове похолодання повинно прийти 17-18 жовтня. Можливий перший сніг. Але після нього — нове розкошування золотої осені, напевне, до кінця місяця.

Починаючи прогнозування на цей місяць, так і хочеться сказати: увага, можливе все! Я вже писав про те, що погода початку ХХІ століття геть нагадує погоду початку першого десятиліття другого тисячоліття від Різдва Христового, тобто 1000-1010 років. Так от, руські літописи і західноєвропейські хроніки зафіксували, що після кількох теплих, навіть спекотних, десятиліть у листопаді 1010 року розпочалася найсуворіша за всю історію людства будь-коли зафіксована зима. Тоді сніг лежав і тривав мороз по всій Європі з початку листопада до середини квітня. Замерзли навіть дуже теплі Середземне та Егейське моря, а також, єдиний раз в історії, — ріка Ніл у Північному Єгипті. Чи не повториться такий погодний феномен і посеред нинішнього потепління?

Усе ж, за довгостроковим прогнозом, приблизно на Дмитра, 8 листопада, таки має знову випасти сніг. Але після нього має прийти потепління, і холодна погода на початку другої половини місяця зміниться типово осінньою. Так буде тривати майже до кінця місяця, коли можна сказати теж словами Ліни Костенко: «Старі дуби, спасибі вам за осінь».

Холодною має бути перша половина місяця. Цього разу випадання снігу ймовірне на початку другої декади. Після нього посилення морозів, які відступлять на початку двадцятих чисел, адже й останній день спостережень — 6 січня — був саме таким. Ну, а щодо поезії, то хто не знає знаменитого дитячого вірша дідуся Максима про те, як «білі мухи налетіли — все подвір’я стало біле», і про санчата, які змайстрував для Галі, Петрика, Кіндрата старий Максим. Лишається чекати вічним людським чеканням, коли у «повітрі грають ворони, значить — от уже й весна...»

Луцьк.