Останній, вирішальний тиждень перед другим туром президентських перегонів лише додав масла у вогонь політичних пристрастей. За два дні до голосування набули чинності зміни до виборчого закону, які стосуються організації роботи виборчих комісій, зокрема, законом скасовано необхідність наявності кворуму при засіданні виборчкомів.
Скандал довкола виборчого закону роздмухували з обох сторін. Тактика і стратегія у двох політичних таборах фактично були однакові — зв’язати руки супротивникам, щоб у цих руках не виникло спокуси «підстелити соломки» своєму кандидатові. Регіонали побоювалися, що їхні політичні опоненти відкликатимуть своїх представників на тих виборчих дільницях, де у них немає шансів на перемогу, щоб зірвати вибори. Крім того, можливе затягування у визначенні результатів виборів — через відмову представників одного із кандидатів у комісіях підписувати протоколи підрахунку голосів і встановлення результатів голосування у виборчому окрузі. Натомість бютівці прагнули забезпечити паритетність у формуванні виборчкомів, не допустити фальшування протоколів, якщо більшість у виборчих комісіях матимуть представники одного кандидата.
Про недосконалість ухвалених змін говорили не лише депутати, це визнав і Президент, підписуючи закон наступного дня. «Тому Президент підписав зміни до закону про вибори Президента, прийняті парламентом, розуміючи його недосконалість, щоб гарантувати право кожного громадянина висловити свою позицію в день виборів відповідно до Конституції, — пояснила позицію Віктора Ющенка його прес-секретар. — Будь-які сценарії зриву виборів мають бути попереджені».
І в цьому особливість політики — в останні дні перед вирішальним голосуванням поквапом приймали закон, який не стільки вдосконалює систему волевиявлення громадян, скільки ставить заслони ймовірним фальсифікаціям. Уся сила людської думки спрямована не на те, як зробити вибори ще чеснішими, прозорішими і демократичнішими, а хтось вигадує нові виборчі технології — з вкиданнями бюлетенів, «каруселями» і т. д. А хтось готує хід конем, який за два ходи поставить супротивнику мат. «Зміни до закону про вибори Президента є свідченням взаємної недовіри українських політиків», —стверджує і Голова Верховної Ради Володимир Литвин. Для європейців, представників країн «старої демократії», все це видається, м’яко кажучи, дивним. Доповідач ПАРЄ по Україні Ренате Вольвенд висловила думку, що нові зміни до виборчого закону, внесені напередодні голосування, не мають бути застосовані під час другого туру президентських виборів. Бо у такий стислий термін, який залишився до голосування, провести належну роз’яснювальну роботу серед усіх співробітників виборчкомів неможливо. У європарламентарки також є побоювання, що через законодавчий безлад «українські суди стануть найбільш завантаженими судами в Європі». Однак в Україні можливо все. І «роз’яснювальну роботу» можуть провести дуже швидко, і судам не навчатися працювати в авралі. Навіть таке, чого не зметикує жоден найкмітливіший європеєць — приміром, не просто продати свій голос одному з кандидатів за мішечок гречки чи цукру, а «з’їсти двох зайців»: поставити «галочку» на прозорій плівці, приставити її до бюлетеня навпроти прізвища «потрібного» кандидата, сфотографувати, а потім зняти плівку і проголосувати, за кого хочеш... Чим не до книги рекордів?
Тим часом експерти не виключають, що скандальними змінами до виборчого закону політики перехитрили самі себе. «Для Партії регіонів підставою для внесення змін до закону про вибори Президента стала загроза того, що БЮТ може зірвати кворум на дільницях. Насправді ж ця загроза не є більшою, аніж ті можливості для зловживань, які відкриває цей закон, — вважає директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко. — Причому можливості для зловживань отримують обидві сторони — як Партія регіонів, так і БЮТ. Це справді створює певні проблеми при проведенні виборів, оскільки обидві сторони виборчого процесу можуть застосувати дії, які поставлять під сумнів організацію виборів, а потім можуть поставити під сумнів і їхній результат».
Наскільки вплине недовіра кандидатів одне до одного на рядових виборців, побачимо вже завтра, коли стануть відомі показники явки на виборчі дільниці. Принаймні, одна знайома, 87-літня бабуся, котра не голосувала на першому турі виборів через хуртовини й ожеледицю, наразі вирішила «тихенько подибати» на дільницю, щоб її голос зарахувався за того, за кого вона хоче. А не так, як їй радили проголосувати соцпрацівники, люб’язно пропонуючи гречку...