Але комунальники кажуть, що аварія може повторитися в будь-який момент. Причина — поганий стан електричних мереж та застаріла конструкція системи опалення. Кореспонденти «Голосу України» спостерігали за підключенням до тепла останнього «холодного» будинку в Родинському на Донеччині.

 

Телевізор під кожухом, на батареї — бурульки

Триповерховий будинок на вулиці Миру стояв без тепла понад десять днів. Пенсіонерка Клавдія Кихова всі дні провела в холодній квартирі, лише ночувала в сестри. «У квартирі мінус два, на батареї бурульки висіли, чи можна так жити? — бідкається жінка. — Включала маленький калорифер, слабенько, але грілася. Або біля газової духовки — доки голова не заболіла». Співрозмовниця каже, що не боялася залишати квартиру: мовляв, красти в пенсіонерки немає чого. В кімнаті — бувалі в бувальцях меблі: стіл, диван. У кутку на тумбочці стоїть найбільша цінність — телевізор, накритий кожухом. У такий спосіб Клавдія Семенівна сподівалася врятувати техніку від морозу.

«Не уявляю, що робитиму, якщо телевізор «дуба вріже», — зізнається господарка. — До штабу зі скаргами ходила п’ять разів. По слизьких дорогах, по морозу. В моєму стані це важко. А мені кажуть: мовляв, у нас усі будинки заморожені, а у вас лише один стояк. Потім сил не стало ходити. Правда, сьогодні підключили батарею. Але в кімнаті було дві батареї, їх зрізали, а поставили лише одну». Жінка живе сама: чоловік загинув на шахті, син помер.

Після того, як у Родинському двічі відключалася електроенергія (першого разу на 18, вдруге — на 12 годин), зупинилися котельні, й житло залишилося без тепла. У сотні будинків довелося зливати теплоносій із системи. У багатьох від холоду замерзли й лопнули батареї. В інших випадках батареї не витримали нового запуску системи й також потекли. У місті оголосили надзвичайну ситуацію техногенного й природного характеру, а на допомогу кинули сили з усієї області.

У будинку, де мешкає Клавдія Кихова, — дві квартири без господарів. Ремонтні бригади не могли вчасно потрапити до такого помешкання, тому батареї міняли пізніше. Заходимо до однієї з квартир, названих «бомжатником». У приміщенні немає раковини, ванни, унітаза чи плити. Жодних меблів. На підлозі — сміття, ганчірки, папір, стара ковдра. У другій квартирі — аналогічна картина. Сусіди пояснюють, що особи без певного місця проживання облюбували це житло, але імен та адрес господарів не знають. Утім, судячи з того, що в одній із «нічийних» квартир стоять дорогі металеві двері, господарі таки турбуються про свої квадратні метри. Робітники, які відновлювали опалення в будинках, кажуть, що надивилися і начулися різного. Приміром, запам’яталася квартира, де, крім господарки, мешкали... тридцять котів і кішечок.

Для замерзаючих мешканців міста обладнали пункт обігріву в лікарні. Хтось переїжджав до родичів. «Ми залишалися в квартирі всі ці дні, — розповіла мешканка одного з будинків Ірина. — Я та чоловік працюємо, роботу ж не кинеш. Донька, їй шістнадцять, навчається в школі, їй теж не можна пропускати. Вдягали на себе всі теплі речі, брали до ліжка пляшки з теплою водою. Зараз батареї включили, але в квартирі поки що 11 градусів. Роздягтися, щоб помитися, неможливо. В нас ніколи так не було, в минулі роки опалювали дуже добре».

«Страшно пригадувати, як ми рятувалися від холоду, — зітхає Андрій Омельченко. — Світло то включать, то виключать. Загорталися в ковдри, в одяг. Зараз уже нагрілися, усе нормально».

Люди не витримали холоду, а енергомережа — напруги

Відновлювали опалення в Родинському робітники комунальних служб та підприємств із усієї області. В самому містечку є своє комунальне підприємство, але там — лише один зварник та десять слюсарів. Міський голова Красноармійська Андрій Ляшенко (Родинське — місто-супутник Красноармійська) розповів, що в перші ж дні після аварії єдиний зварник звільнився, а разом із ним — і троє слюсарів. Не витримали великого навантаження за невелику зарплату. «А, може, не варто писати про це? — засумнівався міський голова. — Й так фахівців до служби єдиного замовника знайти неможливо. Адже на шахті поруч тому ж зварнику платять п’ять тисяч гривень. Тоді як у комунальному підприємстві — 700—800. Охочих іти на такі гроші небагато». Загалом у штаті служби єдиного замовника в Родинському повинні працювати 22 особи. У наявності — семеро. Чи можна говорити про якість послуг для мешканців? Вихід — у підвищенні квартплати й, відповідно, зарплати комунальників. На такий крок місцева влада не наважується.

За словами Андрія Ляшенка, для ліквідації аварії із обласного бюджету виділили 400 тисяч гривень, із бюджету Красноармійська — 200 тисяч і ще 100 тисяч — із бюджету Родинського. Фонд народного депутата Бориса Колесникова в перші ж дні спрямував 100 тисяч гривень — гроші стали в нагоді, щоб терміново придбати батареї, матеріали для ремонту тощо. Тепер бригади робітників залишають місто, хоча клопотів із опаленням вистачає: налагоджують роботу комунікацій у квартирах та під’їздах.

«Першопричиною аварії стало відключення електроенергії за температури 24 градуси морозу, до цього моменту претензій до комунальників не було, місто вчасно підготували до зими, — каже міський голова Красноармійська. — Значна частина будинків у Родинському споруджена в 1950-х роках і має таку конструкцію тепломережі, що теплоносій замерз у підвалах та на горищах. Зараз ситуація вирішена, але якщо знову настануть сильні морози й відключать опалення, наслідки можуть бути такими самими».

Правоохоронці вивчають документи, пов’язані з відключенням електроенергії у Родинському. Тим часом, за словами заступника голови Донецької ОДА Юрія Хіврича, юристи готують претензії до ВАТ «Донецькобленерго» за невиконання зобов’язань за договором. А енергетики пояснюють аварію тим, що мережа не витримала перенапруги: температура повітря впала, і люди масово включили електрообігрівачі.

Родинське — шахтарське містечко, й будинки тут споруджувалися здебільшого самими вугільними підприємствами в 50—60-ті роки минулого сторіччя. Парадокс, але виходить, що шахтар, який важко працює під землею і дає країні світло та тепло, не може розраховувати на гарантовані світло й тепло у власній квартирі.

 

Донецька обл.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Коментар

 

Юрій Хіврич, заступник голови Донецької обласної державної адміністрації:

Починаючи з 15 жовтня в області сталося близько тисячі зупинок через відключення електроенергії. Енергетики посилаються на те, що кабельні лінії свій термін служби практично вичерпали — це понад 50 років, — а заміна практично не здійснюється.

Тому аналогічна аварія може статися в будь-якому місті. Сьогодні потрібно вкладати гроші в енергетику, «Донецькобленерго» — державне підприємство. Ми поставили питання, щоб енергетики переглянули інвестиційні плани на рік. Необхідно прокладати дублюючі лінії, особливо до великих котельних. Потрібні державні кошти. Не виділяйте гроші на ліквідацію аварії в Родинському, тут ми вже обійшлися власними силами. Але віддайте гроші з бюджету енергетикам, нехай вони замінять кабелі, оновлять підстанції і приведуть до ладу господарство.