«Ми обурені тим, що доля Варварівського районного стадіону вирішується за нашою спиною, і категорично проти будівництва на цьому місці автозаправного комплексу...» (Зі звернення трудового колективу школи № 60 до депутатів Миколаївської міськради).
Ласий шматок
На сесії міськради довкола ласої земельної ділянки в Центральному районі міста Миколаєва — Варварівського стадіону — зненацька схрестилися піки. Деякі депутати проштовхували рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки площею понад тринадцять тисяч квадратних метрів: на місці стадіону якісь покупці з Криму намірилися побудувати автозаправний комплекс. Перелом у сесійному залі намітився після переконливого виступу депутата міськради Олександра Жолобецького. Його підтримали заступник директора школи № 60 Світлана Колодієнко та юні представники учнівського колективу. «Не дайте забрати в нас стадіон, — вимагали вони. — Варварівку вже зараз трясе, як Гаїті: люди не заспокояться, поки не відстоять стадіон, а нас понад 11 тисяч!..»
У результаті більшість депутатів дружно підняли мандати: заявникові було відмовлено в перепрофілюванні землі.
Громадськість, продемонструвавши свою активність, перемогла!
Наша довідка
Старовинного селища Варварівка як такого вже нема на карті. Хоча старий жарт про те, що Миколаїв — це місто біля Варварівки, міцно закріпився в людській пам’яті. Селище давно злилося з Миколаєвом і стало частиною Центрального району міста. Але продовжує залишатися адміністративним центром сільського Миколаївського району, що колись був Варварівським. За документами Варварівський районний стадіон разом з нежитловими прибудовами було продано кримській будівельній організації ще позаторік. Те, наскільки законна ця угода, — питання окреме. Стадіон має славну п’ятдесятилітню історію: тут проводилися пам’ятні заходи, відбувалися змагання. 1956 року виконком Варварівської райради виділив селищній раді з громадських земель колгоспу імені Газети «Іскра» під будівництво спортивного об’єкта три гектари землі. Після введення в експлуатацію стадіон передали Миколаївській районній організації кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства «Колос».
Районне майно
Коли депутатам Миколаївської райради стало відомо, що стадіон «Колос» разом із прибудовами та футбольним полем продано приватному кримському підприємству, вони спочатку не повірили. Як можна продати колективну власність сільських і селищних громад Миколаївського району?
У зв’язку з цим призначили депутатську комісію.
Документи, «накопані» депутатами, не зайво вивчити прокуратурі. Там є дивовижні метаморфози, завдяки яким стадіон було виведено з миколаївського районного кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства «Колос» й уведено в миколаївську районну громадську організацію — фізкультурно-оздоровчий клуб «Колос».
Районні депутати звернулися в обласне КРУ та Господарський суд. Глава Миколаївської райради Юрій Серебряков вважає: стадіон повинен належати громаді Миколаївського району, людям, що проживають на території 18 сільських рад. Це комунальне майно, і громада вправі сама розпоряджатися його долею. Жителі категорично проти, щоб на лобному місці, в самісінькому серці Варварівки, поруч із церквою та меморіалом загиблих воїнів хтось будував автозаправку.
Миколаївська область.
